Відразу після закінчення сесії Київради, яка проходила минулого четверга, «Україна молода» у співавторстві з Наталією Новак, депутатом столичного «парламенту» від Блоку Кличка, написала цей матеріал. Упродовж літніх місяців у редакції «УМ» та у наших читачів накопичувались запитання про нові тарифи. Число їх зро­стало, і була надія, що київські депутати на першому ж зібранні дадуть відповіді бодай на якусь їх частину. Тобто все буде майже за класиком: ось приїде пан наш, і він нас розсудить… Колективний «пан» нікого не розсудив. Про тарифи на сесії не йшлося, зате земельні ділянки депутати роздавали щедро. Втім, про землю поговоримо згодом. Наразі ж підсумуємо більш актуальні запитання, які, варіюючись, звучать приблизно ось так:

Отже, понеслась душа в рай. Учора після двомісячної літньої перерви до роботи взявся міський «парламент». І слід зазначити, що поки Верховна Рада грає собі у блокування трибуни, її «менший прототип» — Київрада — таки дійсно має намір працювати в поті чола. Роздавати столичну землю, повертати на вулиці евакуатори, накручувати ціни на послуги для населення, приватизувати комунальні підприємства тощо. Все це — перелік тих питань, які вирішуватимуть найближчим часом столичні депутати. До частини проблем владці повертатимуться і на наступних сесіях. Наразі «УМ» хоче актуалізувати найбільш гострі моменти міського життя, які опиняться в полі зору Київради.

«Свистопляска» із комунальними послугами у столиці триває. Що не день — то радість: то гарячу воду відключать, то холодну пообіцюють перекрити, то електрику нібито ось–ось «відріжуть», то ліфти зупинять. Сказати, що у постійній напрузі жити остогиділо — це не сказати нічого.

Звісно, Києву до Лондона — як куцому до зайця. Прямо скажемо — далекувато. Перше місто у світі, де було прокладено «підземку», «відстрілялось» іще в 1863 (!) році. Складно повірити, але вже тоді у Лондоні говорили: «Обережно, двері зачиняються!» Або щось у цьому ж дусі. Тобто теоретично доктор Ватсон і Шерлок Холмс могли їздити в метрополітені. Його перші потяги рухала парова тяга, а з 1890 року — електрична. Ноу–хау англійців підхопила вся Європа. І назву підземних магістралей перейняла. Адже ключове слово також вигадали на берегах Туманного Альбіону. «Метрополітен» означає «столичний». Оце й споріднює Київ із Лондоном. Бо отака «столична штучка» є й у нас. І ми теж нівроку — все–таки головне місто країни, як–не–як....

Вибори таки справді на носі, а президентська кампанія (попри усі закони) — у розпалі. Як казав колись покійний Борис Єльцин, щоранку він встає із думкою про те, що Росія може зробити для України. Нині, схоже, кандидати у Президенти України встають з думкою про те, що вони можуть зробити для Києва — найбільшого «розсадника» електорату.

«УМ» уже писала про те, що міська влада надумала перекроювати Генеральний план розвитку Києва, прийнятий не далі, як у 2002 році. Наразі роботу не тільки не завершено, а й фактично не почато. До чималих грошей, виділених на проект, поки що тільки підтягуються потенційні розробники плану. Відомо, що загалом авторами нових креслень стануть 16 проектних та науково–дослідних інститутів. До кінця поточного року вони мають визначитися з найнеймовірнішими прожектами, а відтак почнуться пошуки спонсорів.

Удруге за це літо мешканцям Києва приходять платіжки з новими цінами на послуги ЖКГ. Нагадаємо, що всі спроби відновити справедливість за допомогою Феміди потерпіли фіаско. З 1 червня цього року у столиці зросли тарифи на житлово–комунальні послуги. Приблизно за місяць розпорядження КМДА щодо здорожчання послуг було оскаржене у Шевченківському суді, одначе згодом міська влада одержала перемогу в суді апеляційному. У підсумку місто залишилося з новими розцінками, платити за якими, як зайвий раз доводить практика, таки не варто.

Борг, який київська влада має перед акціонерною компанією «Київенерго», доріс до мільярда, та й уже успішно перескочив цю цифру. Тепер за виробництво теплової енергії місто винне 1,239 мільярда гривень. За даними прес–служби «Київенерго», 908 мільйонів із цієї суми становить борг житлово–експлуатаційних організацій та 331 мільйон гривень — заборгованість бюджетних та інших організацій.

Це мала б бути розмова про Київ. А вийшла — про Сатану. Тобто про те, чий Київ насправді. «Із міста із Києва, із лігвища Змієва я взяв не дружину — чаклунку», писав колись Ніколай Гумільов. На змієвих лігвищах добре знається Олесь Ільченко: в його новій книзі «Місто з химерами» Змій спокушує архітектора Городецького. Тобто не те, що спокушує, але... «не зі своєї волі» змушує «будувати йому престол». Дивний дім із дивними личинами. І Городецький підкоряється. А я слухаю Ільченка і з останніх сил намагаюсь пригадати події шести– чи семирічної давнини: буцімто Кучма, будучи у президентах, розпорядився додати іще кам’яних жаб біля дому Городецького. Розплодити, словом, гадів. (Теж нечистий поплутав?). З цього приводу ще було багато «стьобів», якщо пам’ять не зраджує... Повернувшись до редакції, закидаю в пошукові системи ключові слова: «Кучма, жаба, Городецький» і отримую суцільну політику. Але ж було таке, було! Чи... таки примарилось?

Літо в Києві — це відсутність «правлячої» верхівки. Якщо мер Черновецький прогулює роботу і впродовж усіх інших сезонів, то влітку сам його небесний патрон велить відпочивати. Решта депутатів Київради не відстає. Хоча, приміром, Віталій Кличко не почиває на лаврах, а трудиться. Щоправда, на спортивній ниві. 26 вересня лідер фракції Блоку Кличка у Київраді захищатиме титул чемпіона світу за версією WBC у бою з американцем Крісом Ареолою. Однак авторка цих рядків мусить зізнатися, що значно більше її цікавить, коли у моральний нокаут (а ще краще — у відставку) буде відправлено чинного столичного голову. Та поки що позачергові мерські вибори — не на часі. З Кличком ми говоримо про більш нагальні проблеми. І чи не найбільше з усього сказаного вражає факт, що, виявляється, штрафи за вирубані дерева складають чи не найстабільнішу частину доходів міського бюджету. Уявімо ж, скільки у Києві нищать зелених насаджень, якщо кошти за людську тупість і підлість крапають до скарбниці Черновецького з такою приємною регулярністю.