Перший мільярд

15.08.2009

Борг, який київська влада має перед акціонерною компанією «Київенерго», доріс до мільярда, та й уже успішно перескочив цю цифру. Тепер за виробництво теплової енергії місто винне 1,239 мільярда гривень. За даними прес–служби «Київенерго», 908 мільйонів із цієї суми становить борг житлово–експлуатаційних організацій та 331 мільйон гривень — заборгованість бюджетних та інших організацій.

«Акти зафіксували наявність дійсної заборгованості міського бюджету перед «Київенерго». Таким чином у суперечці між «Київенерго» та столичною владою щодо реальної суми заборгованості поставлено крапку: КМДА визнала, що винна енергокомпанії 1 мільярд 239 мільйонів гривень», — сказав фінансовий директор компанії Михайло Уткін. За його словами, саме такою є сума, яку «Київенерго» вимагає від КМДА до сплати.

Що ж, крапку в суперечці, можливо, й поставлено, проте легше від цього нікому не стало. Схоже на те, що подібної суми в міста нема і найближчим часом не буде. Бюджет столиці не виконується, його дефіцит зростає так само, як і борг перед комунальними підприємствами. І ніякі космічні ціни на послуги ЖКГ ситуацію не виправлять.

Невідомо, чи усвідомлюють це в «Київенерго», невідомо також, яку симетричну відповідь готує компанія в тому випадку, якщо Черновецький не розрахується з нею повністю. Недавній співрозмовник «УМ» Віталій Кличко недарма попереджав про те, що зима–2009/2010 буде, очевидно, і холодною, і аварійною. Йшлося, звичайно, не просто про погодні умови, а про температуру повітря в наших із вами помешканнях.

Утім поживемо — побачимо. Поки що «Київенерго», отримавши моральну сатисфакцію, уточнює, що за період із 2000–го по 2008 роки влада Києва заборгувала підприємству 411 мільйонів гривень, а за перше півріччя 2009–го — решту 827 мільйонів. У компанії нагадують, що обґрунтованість витрат «Київенерго» (50% плюс одна акція належать державі) на виробництво теплоенергії затверджена Державною інспекцією контролю за цінами та підтверджена відповідними органами КМДА.

«Державна інспекція контролю за цінами офіційно підтвердила, що у собівартості виробництва теплової енергії близько 80% посідає ціна за паливо», — повідомляє прес–служба компанії, наголошуючи тим самим, що без грошей, повернутих КМДА, підприємство просто не зможе закуповувати паливо. А отже, зима таки дійсно буде — дивись вище! — не надто привітною. Хоча не погано було б для початку пережити й осінь.

 

А тим часом...

Інше комунальне підприємство — «Київводоканал» — розглядає можливість закриття всіх бюветних комплексів у Києві у зв’язку з відсутністю коштів на їхню експлуатацію. Про це днями заявив головний санітарний лікар Києва Анатолій Пономаренко. «Цього року ситуація набагато гірша, і я днями одержав від керівництва «Київводоканалу» лист, у якому повідомляють, що на утримання бюветних комплексів грошей немає», — сказав він. Водночас Пономаренко наголосив, що, згідно з лабораторними дослідженнями, питна вода у водогінних мережах Києва відповідає нормативним показникам, однак вода з бюветних комплексів краща. Проблема в тому, додає він, що після консервації роботу бюветних комплексів відновити буде неможливо.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>