Пошуки гармонійного, ідеального в усьо­му — це насамперед прагнення до ладу в житті.

У минулому житті підполковник Михайло — військове псевдо Моссад — був співробітником Укроборонпрому. За освітою він — розвідник, за покликанням — також, на війні, зрозуміло, це безцінний фах.

Попри те, що в Україні вже зараз не вистачає кваліфікованих кадрів — зокрема, будівельників та представників інших робітничих професій — і оплата праці таких фахівців сягає від 10 до 15 тисяч гривень, проблема працевлаштування для більшості працездатних представників середнього віку є актуальною.

Вирватися з плоского одномірного бачення факторів порятунку пенсійної системи України, як от — підвищення пенсійного віку — до багатовимірності, що відповідає реаліям економіки та духу часу — ця потреба сьогодні стала однією з найнагальніших.

Війна ставить до психіки зовсім інші вимоги, розвиває якості, що можуть заважати в мирному житті. Люди повертаються з неї пораненими, навіть якщо їх не зачепило кулями чи осколками, учорашні бійці у колись звичному побуті часто не справляються з психологічними та простими життєвими труднощами.

Служба безпеки України перевірила персональні дані й виявила, що 460 тисяч чоловік із числа зареєстрованих жодного разу не перетинали лінію розмежування. Їм було припинено соціальні виплати. Із цих 460 тисяч по відновлення соціальної допомоги звернулися 160 тисяч осіб.

Із 4 жовтня у Вінниці запрацював перший у країні міський сервісний Центр iз питань реєстрації легкових транспортних засобів i видачі посвідчень водія.

Україна знову на стремі: про нещодавно створений Інститут миру посвячені дедалi більше говорять як про новий інструмент російської п’ятої колони. Ніби-то на його основі планується створення цілої мережі впливу на громадсько-політичне життя країни.

Сучасні політичні екзерциси — круті віражі, обтяжені трагічними подіями Донбасу, приправлені убогістю життя та непередбачуваністю реакції суспільства на наслідки різних реформ. І в цьому коловороті відчуттів, іноді приреченості, інколи безвиході, країні потрібно жити й вижити.

Протистояння навколо можливої ліквідації Вінницького обласного протитуберкульозного диспансеру №2 відбувається у кількамісячному вимірі. Працівники диспансеру просять передати з обласної комунальної власності у міську цілісний майновий комплекс, щоб і майно, і приміщення залишились на місці, а колектив працював там і надалі. Вони згодні на реорганізацію чи оптимізацію, аби лише тубдиспансер не ліквідували.