Минулого року президент Форуму видавців, відома «лобістка» читання як способу життя Олександра Коваль започаткувала «Різдвяний книжковий ярмарок» і в Києві: в «Українському домі» відбувся не дуже великий, але помітний, затишний, креативний, розважальний, фестивальний, передноворічний захід.
Андрій Халпахчі планував після кінофестивалю «Молодість» сісти і написати книжку. Він з 15 років нотує свої враження від фільмів, і вже назбиралося на грубий том. Подумати страшно, скільки він передивився за своє життя!
Сьогодні 12 полотен російських живописців і 3 ікони XVII століття, які аукціонний дім Chriestie’s на два дні привозив для огляду київським колекціонерам, залишають територію України — відлітають у Лондон. Там 26—28 листопада відбудуться торги з російського мистецтва.
Позавчора в Українському домі відкрився десятиденний Салон — ІІ Міжнародна художня виставка «АртКиїв 2007». За рік, що минув від минулорічного «АртКиєва», художня культура жителів столиці виросла настільки, що мистецтвознавці, галеристи і музейники не могли протовпитися на першому поверсі серед палких любителів живопису і графіки. Структурно виставка ділиться на дві частини — роботи українських класиків із приватних колекцій на першому поверсі і галереї, які представляють сучасне мистецтво в усій його різноманітності на решті чотирьох.
Ідеться про «Солодку Дарусю» і збірку новел «Нація», видані під однією обкладинкою видавництвом «Братонєж», що входить у концерн «АСТ». Хоч видання зібрало хорошу пресу, де, як ви гадаєте, могла відбутися така акція, якщо виключити Український центр на Арбаті чи ще якісь маленькі українські офісики? Презентація пройшла в Історико–просвітницькому і правозахисному центрі «Меморіал» у Малому Каретному провулку, і вів її історик, правозахисник Олександр Даніель. Кажуть, тільки його ім’я «охороняє» цю громадську організацію від розробок російських спецслужб.
Київський міжнародний кінофестиваль дебютів «Молодість» намагається грати за всіма правилами — крім конкурсу і позаконкурсних програм, у його графіку є майстер–класи, іграшки в мобілкове кіно, програма гей–лесбійського кінематографа і, слава Богу, кіноринок як невід’ємна частина кіноіндустрії. Кіноринок «Молодість», заснований однойменним фестивалем і компанією «Кінофорум Україна», проходить з 24 по 27 жовтня в кінотеатрі «Київська Русь».
Наташа Глазкова живе в Донецьку і стверджує, що тамтешня публіка — набагато уважніше ставиться до підбору одягу, ніж столична. Наташі, котра вчилася у В’ячеслава Зайцева, нецікаво створювати такий одяг, який висить у мережевих магазинах, тому вона щосезону і ламає голову над модою. Донедавна Глазкова здебільшого працювала з чорним і білим кольорами, і темною, «немаркою», гамою. На останньому UFW дизайнерка несподівано постала як колорист, та ще й кольори взяла і поєднала які — чисті, відкриті: салатовий, фіолетовий, кораловий, жовтий, червоний, синій. На колекцію її надихнула творчість художників–авангардистів 10–х років двадцятого століття із об’єднання «Бубновий валет». В основі колекції Глазкової — шовкові міні–сукні актуального А–подібного силуету з маленькими рукавчиками і сукні–сорочки з коміром поло. Мінімалізм і простоту крою дизайнер компенсувала супрематичним і кубічним розміщенням кольорових прямокутників на тілі сукні, крім того й деякі пейзажі — як от «Червоний будинок» Малевича, чи натюрморти з леліток і бісеру, на кожен з яких пішло 60 годин ручної роботи. Взагалі колекція практично кутюрна — кожний квадратик на сукню пришивався руками, у Москві знайшли єдине підприємство, яке може друкувати методом шовкографії картини без втрати якості, плюс уже згадані лелітки... Дивовижної краси топи з відкритою спиною поєднуються то з вузькими брюками, побудованими на протиставленні блискучого шовку і матової обробки, то зі спортивними шортами. Глазкова невипадково вибрала «Бубновий валет» — художників, які заперечували академізм і традиції, її драматична, як завжди, інтелектуальна і мистецька колекція — теж виклик покірному слідуванню трендам, ході стрункими рядами в один бік і так далі.
Український тиждень моди, що сім днів розбавляв нерукотворну красу Пушкінського парку своїми рукотворними і наперед тимчасовими вжитковими образами, святкував цього року 10–літній ювілей. Дві яскраво виражені тенденції супроводжували цю акцію — перетворення на мегасвітський захід Києва (щовечора у клубах і ресторанах партнери Тижня, спонсори і дизайнери влаштовували after–party) і професіоналізація подіуму (практично всі дебютанти показували готові до тиражування колекції з повною лінійкою весняно–літнього гардеробу, як наслідок професіоналізації — менш видовищні і не такі яскраві, як завжди, дефіле). Втім UFW продемонстрував і неприємний факт — у Києві надзвичайно мало «форматних», правильних, хороших моделей. Дивлячись на одну, вже досвідчену манекенницю, Сніжана Онопко, яка ходила в дефіле Ілони Куц, а на показі Андре Тана зайняла місце в першому ряду, складалася пополам зо сміху. На гала–показ італійської моди моделі банально спізнювалися, виправдання звучало так: не переживайте, зараз ми тут швидко походимо, їм сподобається — ми ж професіонали. Ще забула про квіти на подіумі. Як не бореться з ними президент оргкомітету UFW Ірина Данилевська, як не доводить, що у Парижі чи Мілані це «фі», моветон, покази деяких дизайнерів таки перетворюються на бенефіси народних артистів у палаці «Україна». Не вистачає тільки квітів від партії Регіонів чи НУНС, від мера, нардепа і Президента.
Учора гала–показом італійської моди закінчився осінній тиждень прет–а–порте в Україні. Сім днів вітчизняні метри та молоді дизайнери, котрі дивляться на Лілію Пустовіт і Вікторію Гресь як на гуру, показували одяг, придуманий на весну й літо 2008 року. Перше, що впадає в очі, — на подіумі стало менше шоу.
Чи не найголовніша подія національного тижня прет–а–порте, що відкрився у четвер у Пушкінському парку, — збільшення вдвічі перших рядів. Подіум поставили буквою П, а посередині — додаткові стільчики, на яких спиною один до одного сидять модники і модниці. Тепер усіх вері важливих персон, які влаштовують скандали через, не дай Боже, другий(!!!) ряд, можуть розмістити в статусному першому. Тільки, здається, з такою кількістю бомонду напруга.
