Хороше кіно! Недорого! Налітай!

Київський міжнародний кінофестиваль дебютів «Молодість» намагається грати за всіма правилами — крім конкурсу і позаконкурсних програм, у його графіку є майстер–класи, іграшки в мобілкове кіно, програма гей–лесбійського кінематографа і, слава Богу, кіноринок як невід’ємна частина кіноіндустрії. Кіноринок «Молодість», заснований однойменним фестивалем і компанією «Кінофорум Україна», проходить з 24 по 27 жовтня в кінотеатрі «Київська Русь». Стендів у фойє кінотеатру з десяток, але організатори випромінюють оптимізм — з 13 минулорічних українських фільмів, представлених на кіноринку, 12 були продані. Імена і суми, звичайно, не розголошують — комерційна таємниця. За словами голови Державної служби кінематографії Ганни Чміль, найуспішнішою українською картиною минулого року була «Аврора» Оксани Байрак, за нею іде фільм Олексія Кириченка «Інді». Ганна Павлівна не може назвати цифру касових зборів по українських картинах, але запевняє, що вони виглядали достойно — практично всі вітчизняні фільми наблизилися до межі самоокупності, і це тільки в рамках національного ринку. Цього року виставили 12 українських фільмів, серед яких і стрічка Юрія Кари про Сергія Корольова, знята спільно кіностудією Довженка і студією «Майстер», документальний фільм про Аду Роговцеву «Граю, літаю — живу!», фільм Івана Кравчишина Stop Revolution та інші.

Художній керівник кінофестивалю «Молодість», голова Української кінофундації Андрій Халпахчі каже, що результати кіноринку будуть необов’язково тут і зараз, головне, щоб люди познайомилися, прицінилися, поторгувалися, а угоди вони можуть і потім підписати. Кіноринок — це ще й майданчик для майбутніх копродукцій, вважає пан Халпахчі. Ще його тішить присутність у Києві представників пострадянських країн — Грузії, Естонії, Литви, Латвії, що не кажи, а історична цікавість однієї до одної хоч і була примусовою, але ж вкорінилася. Потенційно — це хороші ринки і хороші споживачі. На запитання, наскільки успішно продається в Україні арт–хаузне кіно, Андрій Якович сказав: «Сьогодні дуже важко знайти межу між комерційною і некомерційною картиною, наразі розширюється поняття глядача. Це не значить, що один глядач ходить тільки на мелодрами, інший — тільки на бойовики, а третій тільки на складне, фестивальне кіно. Одна справа — коли це родинний похід, інша — коли йдуть із дружиною чи коханкою, і третя справа, коли депресивний настрій і треба подивитися щось серйозне. Це один і той же глядач, який дивиться різні жанри, залежно від свого настрою. Усе це залежить від того, як ми упакуємо наш продукт».

Крім семінарів і переглядів нових фільмів, на кіноринку представляють технічні новинки — обладнання для кінотеатрів, відеокамери, відеопроектори і сервери для кінотеатрів, цифрові рекламні технології тощо.

Головне — застовпити Київ як ринок кінобізнесу, а там і кінобізнес підтягнеться, коли ми з імпортерів перетворимося на експортерів.