Учора, коли це число “УМ” готувалося до друку, російські інформаційні агенції наводили такі офіційні дані щодо кількості загиблих: 335, з-поміж них лише 207 опізнано (зокрема, 105 — діти). Водночас, за повідомленнями Рейтер та Бі-Бі-Сі, ще недільного вечора кількість жертв бесланської трагедії становила 394. На жаль, що перша, що друга цифри щогодини можуть виявитися “застарілими”, адже близько двох сотень осіб ще вчора вранці вважалися зниклими безвісти, а також значна кількість поранених перебувала у важкому стані.

Порозуміння було закріплено нинішніми вихідними — відбулася зустріч патрона національного футболу Григорія Суркіса з Яцеком Ключковським, керівником групи радників польського Прем'єр-міністра, результатом якої стала домовленість про те, що вже цьогоріч українська та польська сторони визначать інституції, відповідальні за спільний проект щодо участі в тендері на право проведення чемпіонату Європи з футболу-2012. Ідеться про те, щоб підготувати поля для футболу (окремо їх немає у достатній кількості ні в України, ні у Польщі), відповідну інфраструктуру. З цією метою Варшава проситиме на 2004—2006 роки зі структурних фондів ЄС 30 млрд. злотих (це приблизно 13 млрд. євро), розповів учора посол Польщі Марек Зюлковський. Вказана сума, підкреслив амбасадор, буде спрямована винятково на модернізацію 4—5 стадіонів (яких саме — ще належить визначити), надання імпульсу розвиткові відповідної інфраструктури, але аж ніяк не на зарплатню чи структури, що виростуть навколо спільного проекту.

Андрія Футея, почесного консула України у США, українця, народженого в Америці, сина колишнього (у 1994—1996 роках) консультанта Леоніда Кучми Богдана Футея, суд визнав посередником у хабарництві. Як повідомило радіо «Свобода», пана Футея прокуратура штата Огайо (де він мешкає. — Ред.) звинуватила «у свідомому вимаганні грошей та інших цінностей для підкупу голови фінансової адміністрації штату».

Сенсаційне повідомлення про можливе перебазування ВМС України зi зручного Севастополя в озеро Донузлав неподалік Феодосії, що начебто планується здійснити після останніх домовленостей українського та російського президентів, спробував спростувати начальник Головного штабу, перший заступник головкома ВМСУ Ігор Кабаненко. «Це повідомлення носить провокативний характер, — вирішив капітан I рангу Кабаненко, реагуючи на опубліковану ЗМІ заяву Громадського комітету «Український Севастополь». — Базування ВМС України та Чорноморського флоту РФ у Севастополі здійснюється в межах базових угод про параметри поділу Чорноморського флоту колишнього СРСР». Водночас в інтерв'ю Бі-Бі-Сі він визнав, що існують плани перебазування принаймні частини українського флоту з Севастополя в Донузлав, щоправда, не уточнивши, про яку саме частину флоту йдеться. Отже, немає диму без вогню.

Зміни, які Президент Кучма днями вніс до нової редакції Військової доктрини України, підписаної ним же у травні, продовжують активно коментувати в усіх сторонах світу. Нагадаємо, Л.Д. викреслив положення, яке містилося в цьому документі, про вступ до НАТО та Євросоюзу як кінцеву мету політики євроінтеграції України; правка ця була внесена якраз напередодні приїзду російського президента Путіна в Ялту на українсько-російський форум.

Генпрокуратура нарешті пояснила, з яких міркувань минулого четверга порушила справу за фактом публікації в британській «Індепендент» (у статті Аскольд Крушельницький оприлюднив «витік» інформації з таємного відділу МВС — зовнішнього стеження — про шпигування за Гонгадзе за вказівкою керівника «наружки» Пукача, який керувався настановами тодішнього міністра Кравченка та Президента Кучми). Як повідомив заступник керівника прес-служби ГП Юрій Бойченко, справу порушено за фактом розголошення даних досудового слідства (ч. 2 ст. 387 КК України). За його словами, у статті «Індепендент» назвала прізвища співробітників МВС, отож «група правоохоронців, згаданих у публікації, звернулася до Генпрокуратури з вимогою захистити їхню честь та гідність». Слідчі готові вислухати всіх у цій справі, «нехай і Крушельницький приходить», каже чиновник прес-служби ГП. Водночас на запитання журналістів, чи буде допитано спікера ВР Володимира Литвина, речник Генпрокуратури не дуже впевнено відповів: «Я думаю, що Литвин прийде».

Запрошення українського Президента Леоніда Кучми на стамбульський саміт НАТО мало дві мети: підбити підсумки взаємин між Україною та Альянсом, а також попередити Л. Д., що тільки чесні й демократичні вибори здатні створити умови для подальшого нормального ставлення Заходу до нашої держави. Про це говорив у п'ятницю на відео-прес-конференції заступник керівника Держдепартаменту США, колись посол Сполучених Штатів в Україні Стівен Пайфер. На запитання журналістів щодо «амністії» Кучми Пайфер відрізав: «Про це не може бути мови. Ми хотіли підкреслити наші надії та занепокоєння у зв'язку з виборами». «Надії та занепокоєння» виклав, зокрема, президент США Джордж Буш під час коротенької зустрічі з Леонідом Кучмою в ході стамбульського саміту.

Учорашнє засідання в Ялті президентів України, Росії, Казахстану, Білорусі не завершилося конкретними домовленостями щодо формування ЄЕП, зате продемонструвало політичну готовність учасників надати життя цьому інтеграційному об'єднанню. Як сказав Леонід Кучма, треба, щоб «ЄЕП почав дихати». Проте погляди чотирьох країн на ритміку «дихання» ЄЕП різняться. Україна виступає за першочерговість впровадження зони вільної торгівлі, а Казахстан та Росія — за створення насамперед митного союзу. Казахський президент Назарбаєв учора заявив, що учасники ЄЕП мусять вступати до СОТ «як єдиний митний орган».

Відставка у п'ятницю надвечір Олександра Чалого, який з липня минулого року обіймав посаду «профільного» заступника міністра закордонних справ — з питань європейської інтеграції, — не стала несподіванкою. Не стало несподіванкою й те, що Чалий пішов за власним бажанням — тут збіглися думки втомленого ситуацією дипломата і бажання вищого керівництва держави. Олександр Олександрович минулого тижня вже був у відпустці і мотивував своє бажання перепочити від дипломатії потребою написати мемуари. Книжка Чалого, як з'ясувалося в його суботньому інтерв'ю радіо «Свобода», буде теж «про це» — про євроінтеграційні перспективи України. Адже, попри все, «я... залишаюся глибоким прибічником євроінтеграційної стратегії, і хочу зробити в нових обставинах позитивне й конструктивне, щоб захистити цю стратегію». Шокує, що держава, якій бракує висококваліфікованих дипломатичних кадрів, легко відпускає такого потужного спеціаліста, як Чалий, «писати книжки». Очевидно, що справа, якою він опікувався, вже абсолютно нецікава Україні, що б там не заявляв Президент Кучма до Дня Європи про «незмінність нашого євроінтеграційного курсу». Фахівці в євросправах виявилися державі непотрібними, бо неактуальними є самі проблеми євроінтеграції, натомість час потребує фахівців з вивчення російської політики та неоколоніальних взаємин з метрополією.

Сьогодні в Київській опері Президенти Леонід Кучма та Олександр Кваснєвський відкриють Рік Польщі в Україні. Запланований великий символізм нинішнього візиту польського президента спаплюжила урядова криза в цій країні. Наразі б доречним став посол іншої сусідньої з Україною держави з його вже сакраментальним афоризмом «Хотіли як краще, а вийшло як завжди». Уряд польських соціал-демократів унаслідок розколу в партії змушений піти у відставку, його голова, Лєшек Міллер, заявив, що допровадить державу до Європи, і відразу, тобто в перших числах травня, як тільки Польща офіційно стане членом ЄС, залишить крісло прем'єр-міністра. Отже, через урядову кризу урочистий візит Олександра Кваснєвського «всох» до формату робочого і скоротився вдвічі — польський керівник відмовився від поїздки у Донецьк; він прилітає сьогодні надвечір, відкриває з фанфарами концерт в Опері, проводить завтра робочі переговори з Леонідом Кучмою та Віктором Януковичем — і пообіді вилітає на батьківщину.