Містечко Ківерці на Волині донедавна було єдиним у Західній Україні, де працює експериментальна авторська школа. Не так давно подібний навчальний заклад відкрився в Тернополі, але цей проект реалізовано державним коштом у рамках програми «Школа майбутнього». Особливість ківерцівської якраз у тому, що в її будівництво держава не вклала ані гривні. Усі витрати взяли на себе благодійники.

У це не хочеться вірити, однак... З–поміж більш як чотирьох десятків подружніх пар, яких поєднав Майдан у буремні дні Помаранчевої революції, лише ця, тридцять сьома, витримала випробування часом. П’ятирічний ювілей свого весілля Юрій Жук та Христина Єсейкіна святкуватимуть 12 січня — це день, коли священик Києво–Печерської лаври отець Валерій вінчав їх на Хрещатику. Після цього молодята більше року не узаконювали свій шлюб у РАЦСі, бо вважали, що повінчані Богом і цього є достатньо. І лише другого лютого 2006–го зареєстрували шлюб, а 16 березня народився їхній синочок Юрко, найбільший і найцінніший революційний здобуток молодої сім’ї, яку поєднав Майдан.

... Вони стали знаменитими в один день. Про диво–малюка, який народився у Ківерцівській райлікарні у травні 2007–го, розповіли чи не всі українські газети й телеканали. Ще б пак! 37–річна мешканка маленького ківерцівського села Пальче Інна Вілігурська народила хлопчика вагою 6 кілограмів 930 грамів. Лікарі, які приймали пологи, переважували новонародженого кілька разів й очам своїм не вірили, списуючи «похибку» на несправні ваги. Дарма — стрілка вперто зупинялася на позначці сім...

Цього тижня 36–річний лучанин Сергій став справжньою знаменитістю. До нього постійно їдуть журналісти, а він задоволено гріється у променях слави, що впала на нього так зненацька. Бо ще донедавна він був звичайнісіньким міським волоцюгою, який не мав ані даху над головою, ані копійчини зайвої у кишені. Грошей немає і зараз, зате слави не позичати. Та для цього потрібно було... померти.

Лучани вже почали поволі звикати, що на міських вулицях немає тролейбусів. Третій тиждень поспіль луцькі електротранспортники тримають своїх «рогатих коней» на припоні, у такий спосіб вибиваючи кількамісячну заборгованість із зарплати. Поки владці різних рівнів шукають спосіб повернення їх на робочі місця і гроші для зарплати, пасажири міських «маршруток» учаться їздити в екстремальних умовах. Бо не лише тролейбуси, а й мікроавтобуси на кількох головних маршрутах теж уже півмісяця не виїжджають за звичним графіком. Отож поїздки в часи «пік» для мешканців обласного центру стали справжнім випробуванням. Розплачуються за незручності не лише відтоптаними черевиками та обірваними в тисняві ґудзиками, а й власними гаманцями.

Покрова на Волині зустріла Президента України Віктора Ющенка колючим вітром, дощем та снігом на зеленому листі. Снігопад, що звалився на Західну Україну в ніч на 14 жовтня, вибив із колії функціонування понад сотні населених пунктів області. Тому мешканці селища Колки , що на Маневиччині, вже засумнівалися, що Президент приїде до них на святкування Дня українського козацтва та 67–ї річниці від створення Української Повстанської армії, що зародилася на Покрову саме на волинських теренах. Однак президентський кортеж прибув у Колки після дванадцятої години, як і планувалося.

На Покрову,14 жовтня, редакція колишньої волинської «молодіжки», а нині тижневика «Віче–інформ», святкувала 70–річчя своєї газети у настрої не вельми святковому. Зіпсував його не лише снігопад, що накрив усю Волинь ввечері напередодні, а й невідомі зловмисники, які обстріляли приміщення газети близько 23–ї години того ж дня.

Нещодавно четверо закоханих у старовину хлопців із Луцька та Рожища вирушили у свою першу подорож на човні часів трипільської доби. Рушав відважний екіпаж у подорож по річці Стир погожої, майже літньої днини, а вже наступного дня погода зіпсувалася. Та плоскодонний човен, виготовлений з нетрадиційних матеріалів, з честю витримав цю подорож...

Волиняни ще й досі не опам’яталися від цієї втрати. Смерть 8 вересня відомого виконавця та автора популярних пісень В’ячеслава Хурсенка була як відро холодної води на голови всіх, хто знав і любив його.

У вівторок близько 11–ї години ранку біда трапилася в дитячому дошкільному закладі: на дитину впала дерев’яна фігура звіра, вирізана з колоди. Симпатичні звірята давно прикрашають цей садочок. Але ніхто й подумати не міг, яка небезпека може чекати дітлахів саме через цих дерев’яних зайчиків та ведмедиків.