Уже на початку сезону в українській чоловічій суперлізі сталося кілька тренерських перестановок. Найнесподіванішою став прихід на керівний місток «Черкаських мавп» Андрія Підковирова. 44-річний майстер спорту, заслужений тренер України, екс-зірка столичного «Будівельника» в його кращі часи очолив «Мавп» на запрошення їхнього нинішнього опікуна — Михайла Бродського. Послужний список Підковирова досить солідний: під його керівництвом у 2003 й 2004 рр. маріупольський «Азовмаш» ставав чемпіоном України й вигравав національний Кубок. Раніше пан Андрій тренував столичний «Денді-Баскет», де головував той же Бродський, ПАЕК із Кіпру і навіть збірну України. Минулого сезону наставник працював із російським «Євразом» (Єкатеринбург).

Перший основний раунд Кубка УЄФА став доволі приємним для східноєвропейських команд. «Добре дошлі», тобто «Ласкаво просимо», мусить сказати груповий турнір болгарам. Софійський ЦСКА вдруге здолав із рахунком 1:0 леверкузенський «Байєр», яким тимчасово керує Руді Феллер. Можна зрозуміти небажання колишнього бундес-тренера працювати на постійній основі, адже претензії у нинішньої команди знизилися, бо в міжсезоння клуб продав кількох провідних гравців. Андрій Воронін грав роль відтягнутого форварда й видав кілька чудових пасів партнерам, зокрема, болгарину Димитару Бербатову, але ті не скористалися своїми шансами.

12 листопада після одинадцятимісячної перерви чемпіон світу у суперважкій вазі за версією WBC – українець Віталій Кличко – має вийти на ринг проти володаря тимчасового титулу Всесвітньої боксерської ради американця Хасіма Рахмана. Словесна суперечка стосовно того, хто є кращим, у пресі розпочалася ще до бою Рахмана з Барретом, у якому перший отримав не надто яскраву перемогу. Цього тижня Кличко-старший і Рахман мали можливість висловити все, що думають один про одного, просто у вічі, оскільки взяли участь у «розкрутці» майбутнього поєдинку через серію прес-конференцій під загальною назвою «Знайти і знешкодити».

Не­рід­ко з ук­ра­їн­сь­ки­ми гран­да­ми трап­ля­єть­ся так, що піс­ля вильо­ту з Лі­ги чем­пі­о­нів во­ни без особ­ли­во­го нат­х­нен­ня вис­ту­па­ють у Куб­ку УЄ­ФА і, як нас­лі­док, там теж на­дов­го не зат­ри­му­ють­ся. Але цьо­го ра­зу до­нець­кий «Шах­тар», схо­же, де­мон­с­т­рує, що вже по­до­лав цю «хво­ро­бу рос­ту» і го­то­вий би­ти­ся на мак­си­му­мі мож­ли­вос­тей і в дру­го­му за ран­гом єв­ро­пей­сь­ко­му клуб­но­му тур­ні­рі. Опо­нен­том чем­пі­о­на Ук­ра­ї­ни у чет­вер бу­ла кра­ща ко­ман­да Угор­щи­ни — «Деб­ре­цен». Упер­ше виг­рав­ши ти­тул у на­ці­о­наль­ній пер­шос­ті, деб­ре­цен­ці у ква­лі­фі­ка­ції Лі­ги чем­пі­о­нів дві­чі роз­би­ли на друз­ки хор­ват­сь­кий «Гай­дук», а по­тім так са­мо не­щад­но бу­ли скрив­д­же­ні футболiстами «Ман­чес­тер юнай­тед».

З давніх пір люди, аби не нудьгувати, придумують собі різноманітні розваги, серед яких чільне місце займають змагання. Питання, хто ж є справді найкращим, не дає спокою амбітним особистостям. Ті ж, кому замало «звичайних» видів спорту, шукають собі екстремальні захоплення. Зокрема, з використанням техніки, яка з кожним роком їздить дедалі швидше.

Ім'я Андрія Шевченка в Україні відоме всім, за його життям давно стежать не тільки ті, кому до вподоби футбол, а й поціновувачі світських новин. Мало кого залишив байдужим шлюб одного з найпривабливіших наречених країни — уродженця Обухівщини — з американською моделлю Крістін Пазік. Чи не кожен тоді казав: невже не можна було знайти файну дівчину в Україні? Але любов, як відомо, зла... І герой нашого часу обрав, на його думку, кращу з тих, хто мешкав поруч із місцем його роботи, а саме — в Мілані.

Український хокей часів незалежності знав зовсім мало приємних хвилин. Одним із визначних успіхів залишається перемога збірної України на Кубку «Спартака» у 1999 році. Тоді у національній команді вдалося зібрати справді найкращих хокеїстів країни, і першому місцю українців не змогли завадити навіть «Зірки Росії» з енхаелівцями у своєму складі.

Жодна з команд колишнього СРСР не потрапила до групового турніру Ліги чемпіонів. Останнім упустив свій шанс московський «Локомотив», котрий за шість хвилин до кінця домашнього поєдинку з віденським «Рапідом» пропустив єдиний і вирішальний гол. Граючи без Лоськова, Ліми й Сичова, залізничники явно обрали неправильну тактику й дозволили австрійцям в останню десятихвилинку перейти від глухої оборони до вирішального натиску.