Її життя було сповнене вiдчайдушних пригод i кохання. Юна красуня з Ревеля (нині Таллінн), де вона народилася, займалася рiзними видами спорту: чудово їздила верхи, влучно стрiляла з обох рук i навiть виграла свiй перший приз на мiжнародних змаганнях у Швейцарiї. Коли цього їй стало замало, вона отримала шоферський диплом i брала участь в автоперегонах у багатьох країнах Європи. І тут перемоги не обходили красуню.

Її уваги прагнули вiдомi європейцi — полiтичнi лiдери, банкiри, люди мистецтва. Вона була причиною багатьох дуелей, якi в Європi давно заборонили. Та головнi пригоди, незвичайнi колiзiї долi чекали на неї попереду.

Її життя було сповнене вiдчайдушних пригод i кохання. Юна красуня з Ревеля (нині Таллінн), де вона народилася, займалася рiзними видами спорту: чудово їздила верхи, влучно стрiляла з обох рук i навiть виграла свiй перший приз на мiжнародних змаганнях у Швейцарiї. Коли цього їй стало замало, вона отримала шоферський диплом i брала участь в автоперегонах у багатьох країнах Європи. І тут перемоги не обходили красуню.

Її уваги прагнули вiдомi європейцi — полiтичнi лiдери, банкiри, люди мистецтва. Вона була причиною багатьох дуелей, якi в Європi давно заборонили. Та головнi пригоди, незвичайнi колiзiї долi чекали на неї попереду.

Проїжджаючи центральний Крим, неподалiк старовинного Бахчисарая ви побачите незвичайну картину: серед древнiх скель, у невеличкiй затишнiй долинi, нiби якесь чарiвне диво, з’являється... українське село давнiх–давнiх часiв. Я вiдразу ж згадав радянський фiльм «Вечори на хуторi поблизу Диканьки». Здавалося, ще мить, i поблизу хат, бiля криницi–журавля з’являться безсмертнi персонажi Гоголя. Зазвучить голос коваля Вакули i срiбний смiх його коханої Оксани, застрибають вареники до рота козака Пацюка, закрутить хвостом шкiдливий чортяка. Може, знiмається якась нова версiя безсмертного Гоголя i ви бачите майстерно виконанi декорацiї? Та все виявляється навдивовиж реальним, справжнiм. Господарі цього українського куточка в серці Криму — Тетяна й Олег Потапови, саме завдяки їхній ініціативі й старанням з’явився скансен «Рідне село».

У Тетяни Дем’янiвни Попової час розписаний по хвилинах. Лекцiї, конгреси, зустрiчi з зарубiжними метрами гомеопатiї й прийом пацієнтів — скрізь якимось неможливим чином встигає ця тендiтна жiнка. Заслужений лiкар України, почесний президент Асоцiацiї гомеопатiв України, видатний гомеопат, учнi якої працюють в Українi, Росiї, Польщi, Молдовi, Угорщинi, Австрiї, Ізраїлi. Її iм’я вiдоме далеко за межами України.

Тетяна Попова — представник знаменитої династiї лiкарiв–гомеопатiв Попових. Її батько Дем’ян Попов свого часу прийняв близько мiльйона пацiєнтiв з усiх–усюд колишнього Радянського Союзу. У самої Тетяни Дем’янiвни — три сини, всi — гомеопати.

Фінансування української науки не просто недостатнє, воно катастрофічно недостатнє. Це стосується і всесвітньо відомого Інституту археології Національної академії наук, колектив якого ось уже майже тридцять років очолює відомий вчений, академік Петро Толочко.