Спостерігати за виборами в режимі онлайн через камери відеоспостереження на сайті vybory2012.gov.ua виявилося цікаво. Зокрема, прикольно було чути діалекти й акценти говірок у різних регіонах України.

Наслідуючи приклад російських виборів, Партія регіонів впровадила нововведення і в Україні: кожну з 34 тисяч виборчих дільниць облаштовували відеокамерами, підключеними до інтернету, — таким чином висвітлювати й робити більш прозорим перебіг виборчого процесу. Вигода цих «гаджетів» полягає нібито в тому, що вони передають сигнал із відеозображенням на сайт виборчої комісії, відтак спостерігати за подіями на дільниці може кожен охочий, хто має доступ до всесвітньої мережі. На це парламент — з ініціативи «Регіонів» — не пошкодував майже мільярда гривень. Питання, чи виправдані такі витрати? В Росії, наприклад, незважаючи на заяви «Єдиної Росії», що веб–камери «відсікли 99% порушень», Ліга виборців Росії констатувала, що відеокамери на багатьох дільницях не працювали або були спрямовані так, що неможливо розгледіти картинку. Тож незалежні експерти й опозиція в Україні переконані: вся ця затія — лише імітація чесних виборів, а також спосіб нагріти руки на освоєнні бюджетних коштів.

Однією з головних інтриг цих виборів стала партія «УДАР Віталія Кличка». І не саме її потрапляння до парламенту (із цим, за даними соціологів, проблем не буде), а результат «УДАРу» — як за партійними списками, так і в мажоритарних округах. За деякими даними, у Києві «УДАР» випереджає за рейтингом навіть об’єднану опозицію. Таки спрацював запит зневіреного суспільства на «третю силу» й «нові обличчя» — при тому що на виборах 2005 року Віталій Кличко вже очолював блок «Пора–ПРП», який задовольнився всього 1,47% голосами. Освоївшись у великій політиці, знаменитий боксер збільшив рейтинг своєї сили ледь не в десять разів.

Потрапивши у місто Слов’янськ, що за сотню кілометрів від Донецька, кожен помітить: місто переслідує образ однієї людини. Кандидат від Партії регіонів по 47–му виборчому округу, син Прем’єра Олексій Азаров буквально захопив інформаційний простір міста. Крім білбордівських гасел і обіцянок покращення, 41–річний «регіонал»–мажоритарник, який останні роки мешкав переважно в Австрії, за кілька місяців перетворився на активного благодійника: презентує соціальні ініціативи (але профінансовані переважно самими платниками податків), привозить на округ посадовців центрального рівня, разом iз «губернатором» Андрієм Шишацьким проводить свята газифікації на селі, перший приносить місцевим жителям свіжі новини про додаткове фінансування лікарень... Спостерігачі та громадські активісти від опозиції свідчать: діяльність Азарова–молодшого має всі ознаки підкупу виборців.

Ініціативна група «1 грудня» оприлюднила своє ставлення до майбутніх парламентських виборів, закликавши народ мобілізуватися і прийти на вибори 28 жовтня; проаналізувати політичні програми претендентів і зробити осмислений вибір, який відповідатиме совісті та думці про майбутнє покоління. Про це було заявлено вчора на «круглому столі» «Беремо відповідальність на себе». До громадськості зверталися Мирослав Попович, В’ячеслав Брюховецький, Євген Сверстюк, Вадим Скуратівський, Ігор Юхновський, Мирослав Маринович. Звернення цвіту української інтелігенції підтримала і партія «Наша Україна».

Вивчення уроків «помаранчевої» історії і причин швидкої здачі її надбань свідчить: осмислення української ідеї суспільством iще попереду. Зрозуміло єдине — того, що відбулося на київському Майдані в листопаді 2004–го, не було ніколи на 1/6 земної кулі — народ без пострілу і крові «задушив» владу. Зважаючи на події, які почали відбуватися в країні менше ніж за рік і те, як «відзначають» 22 листопада, стає зрозуміло: ані народ, який чекав цього все життя, ані ті, кого привели до влади, не зрозуміли того, що відбулося. Народ перестав боятися владу, відчув свободу і право на громадянську позицію.

Військовий журналіст Центральної телерадіостудії Міністерства оборони Ігор Рудич, відомий своїм спротивом цензурі ще в кучмівські часи, вже сім років розслідує діяльність міністра оборони (2005—2007), «непрохідного» кандидата в президенти Анатолія Гриценка. До приходу Гриценка на цю посаду він розслідував діяльність міноборонівських посадовців від Шмарова до Кузьмука. Але, як стверджує Рудич, розслідувати стало набагато важче саме за Гриценка. Бо журналіст отримував стягнення різної суворості, аж до попередження про неповну відповідність, яке Гриценко зробив доволі безграмотно в особистому кабінеті, тому й програв у суді журналісту. Апогеєм того переслідування стала дивна автомобільна аварія, яка спіткала Рудича після прес–конференції про руїну армії. Саме тоді журналіст завіз матеріали в газету «Сегодня», і там на нього чатувала «Сузукі Гранд Вітара». Але й це тоді не зупинило Рудича. Днями аналіз «наламаних дров» полковника запасу Гриценка фахові військові винесли на загал під умовним грифом «Невідновні втрати» на прес–конференції, яка мала назву «Невдала реформа чи спецоперація».

Минулого тижня Віктор Ющенко відвідав Львівщину, Тернопільщину, Івано–Франківськ, Вінниччину, Хмельницький. На зустрічі й мітинги за участю лідера «Нашої України» збираються сотні, подекуди тисячі людей. Особливо тепло Ющенка зустріли вінницькі студенти, які влаштували флеш–моб на захист української мови.

Минулої суботи «Українська платформа «Собор», як і анонсувала, провела з’їзд та зняла з балотування весь партійний список, що стало прецедентом в українській політиці.

Виборча кампанія до Верховної Ради йде мляво — важливих для країни проблем не торкається ні влада, ні опозиція. Водночас у рейтинговій «турнірній таблиці» можливі зрушення навколо 5–відсоткового прохідного бар’єру. Можуть «вистрілити» ВО «Свобода», «Україна — Вперед!» і «Наша Україна». Про це на вчорашній прес–конференції в УНІАН сказав директор із досліджень Всеукраїнської соціологічної служби при НАНУ, кандидат філософських наук Борис Сагалаков, презентуючи результати соціологічного опитування, проведеного з 5 по 7 жовтня в усіх областях України та місті Києві.

Цього тижня потенційний виборчий бюлетень для голосування за партійними списками може скоротитися на одну партію, і їх у запропонованому до вибору переліку залишиться 21. Рішення зняти свій список із балотування вчора офіційно заанонсувала «Українська платформа «Собор».