Підбиваючи невтішні підсумки виступу українців Ольги Діброви та Аркадія Войтюка на фестивалі у Юрмалі, можна озвучувати скільки завгодно пояснень цьому невтішному факту. Дехто наголошуватиме на тому, що сам конкурс уже втратив свій престиж і вагомість — кілька років тому від «Нової хвилі» дистанціювалася Примадонна, нині ж стосунки з фестивалем розірвав його співзасновник Раймонд Паулс, а один із завсідників «Хвилі», Філіп Кіркоров, на час фестивалю подався до Греції, — відповідно, результатом можна особливо не перейматися. Дехто звинувачуватиме в необ’єктивності суддів, які банально засудили наших Аркадія і Олю, а голосування через смс назве фарсом... Але всі численні доводи розбиваються вщент об два передостанні місця, які зайняли наші учасники, обійшовши лише представника Латвії. І поки Войтюк із Дібровою (яка, до речі, має кілька власних пояснень такого результату, серед яких і неможливість самій обирати репертуар та костюм для виступу, і ймовірна алергія члена журі Тото Кутуньйо на синій колір) осмислюють цей етап у своїй кар’єрі, українським продюсерам не зайве поміркувати над тим, наскільки конкурентними у світовому контексті є сьогодні молоді українські виконавці, наскільки вони професійні, креативні, справжні й кого, у разі чого, варто делегувати на наступну «Хвилю»...