Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Свій 75–й день народження маестро Мирослав Скорик відзначив ще влітку. Але масштабний фестиваль iз цієї нагоди організатори мудро припасли на осінь. Оскільки навіть на тлі інформаційно–подієвого культурного різноманіття Дням музики Мирослава Скорика, які триватимуть з 13 вересня по 13 жовтня, гарантована підвищена увага не лише професіоналів, а й меломанів різного рівня. Як тих, хто прекрасно знає біографію й творчість маестро, так і тих, хто принаймні один раз чув його знамениту «Мелодію», яку вважають візиткою фундатора сучасної композиторської школи, бачив параджановські «Тіні забутих предків» чи мультфільми «Енеїда» або ж «Як козаки куліш варили», музику до яких написав Мирослав Скорик...
Розпочався форум у п’ятницю оперою «Мойсей», це єдиний в Україні твір, що отримав благословення Папи Римського. За диригентським пультом того вечора у Національній опері стояв азербайджанець Фахраддін Керімов (до речі, у цьому фестивалі візьмуть участь музиканти з трьох континентів), головну партію виконав Сергій Магера. Наступні події фестивалю відбудуться 24 вересня: Національна музична академія України імені Чайковського анонсує творчу зустріч ювіляра з музикознавцями з різних країн, а Національна філармонія — перший вечір iз циклу «Симфонічний вимір Мирослава Скорика»... Як розповіли організатори, «верстаючи» цей фестиваль, вони прагнули представити багатожанрового Скорика, який писав музику симфонічну і камерну, опери, балети... Щоправда, один iз найбільш резонансних балетів Скорика, «Перехрестя», фестивальна публіка так і не перегляне. (Як відомо, Раду Поклітару зараз активно оновлює трупу свого «Київ модерн–балету», що виконувала цей твір). Але натомість в афіші — балет Мирослава Скорика «Каприси долі» (9 жовтня, Національна опера). Не забули організатори і про педагогічну діяльність ювіляра, який є професором двох консерваторій — Київської та Львівської: 10 жовтня Національна музична академія імені Чайковського запрошує на вечір «Школа Мирослава Скорика», де звучатимуть твори Івана Карабиця, Євгена Станковича, Ганни Гаврилець, Віктора Степурка...
А після Києва народного артиста, Героя України, лауреата Державної премії імені Шевченка Мирослава Скорика вітатиме його рідний Львів, де у жовтні на честь ювіляра заплановано кілька концертів.
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Уже 20 серпня вся країна заспіває легендарну пісню «Червона рута» разом з найпопулярнішими українськими акторами: Станіславом Бокланом, Олександром Рудинським, Катериною Кузнецовою, Романом Луцьким, В?ячеславом Довженком, Юрієм Горбуновим, Лілією Ребрик. >>
З Богданом Бринським, живописцем із Івана-Франківська, ми знайомі вже чимало часу і щоразу після зустрічі з ним, після його захоплюючих розповідей про себе, про свій родовід, про людей, з якими він знався за свої роки, я казала собі: >>
У день 975-річчя Києво-Печерської лаври Президент України Володимир Зеленський підписав указ про захист національних святинь України. >>
Ця ініціатива обіцяє стати однією з найбільш важливих подій у духовному й суспільному житті не лише Придніпров’я, а й усієї України. >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>