Поза екраном завжди лишаються сценаристи фільмів. Утім саме вони закладають основу того, чим глядачі захоплюються чи над чим проливають сльози або сміються. Микола Рибалка є автором або співавтором сценаріїв понад десятка фільмів: мелодрам, драм, комедій.

Попит породжує пропозицію. Карколомний і неочікуваний розвиток подій в Україні уже понад рік — із протестами, відстоюванням власної гідності, героїчними смертями, відторгненням кримської території, експортом ненависті, зла і вбивчої сили із РФ — не могли не змінити навіть таку консервативну сферу, як телебачення.

З екранів вітчизняних телеканалів російські фільми і серіали зникають повільно. За оцінками експертів, через зменшення попиту на таку продукцію в Україні російські виробники втратили близько 20-25% виручки. Втім в умовах воєнних дій на сході нашої країни і загибелі та каліцтва тисяч людей від російської зброї запудрювання мізків глядачів за посередництва екранних спеців з РФ і прославляння «вєлікой Расiі» навіть у мелодрамах мало б зменшитися ще у рази.

Цими вихідними канал «1+1» відкриває на вітчизняному ТБ новий сезон талант-шоу. Незабаром свої проекти покажуть «Україна» і СТБ. Як задовольнятимуть телевізійники попит людей на пісні в умовах війни на сході країни?

Про Івана Ганзеру — молодого чоловіка з Харківщини — більшість дізналася у 2011 році завдяки шоу «Голос країни». Співак із вадами зору тоді переміг у півфіналі відомішу загалу Антоніну Матвієнко. Сьогодні Іван не полишає кар’єру співака й музиканта. Він виступав перед воїнами АТО і записав композицію з промовистою назвою «Путіну — хана!».

Кажуть, як зустрінеш Новий рік — таким він і буде. Якщо спробувати поворожити на побаченому в телеефірі — очікує нас і падіння у провалля, як в «Алісі у країні казок»; і сміх крізь сльози — як при перегляді жартів від «Студії «Квартал 95»; а ще багато зустрічей… з різними людьми.

Понад півроку тому, після того як депутати ще попереднього скликання спромоглися врешті-решт прийняти довгоочікуваний закон про суспільне мовлення, було сподівання, що незалежний телеканал запрацює десь iз початку 2015-го.

Коли запитуєш Ілону Довгань, що б вона відповіла у 2009-му, коли працювала на «1+1», чи у 2011-му, коли була ведучою на тоді опозиційному ТВі, якби їй сказали, що стане обличчям Першого Національного, — відповідає: «Не повірила б». Досвідчена телевізійниця, як і будь-хто інший, ще рік тому не могла уявити, що суцільний «одобрямс» влади зникатиме з державної «кнопки».