Національна перехідна рада Лівії, яку вже визнали єдиною офіційною владою держави багато країн світу (в тому числі й Україна), готується сформувати «повноцінний» уряд. За словами заступника голови цього повстанського органу влади Махмуда Джибріла, новий кабінет міністрів із великими повноваженнями почне діяти впродовж 7—10 днів.

Після перемоги революції, яка на початку лютого скинула президента Хосні Мубарака, Єгипет залишається неспокійним. Не допоміг навіть прихід (нібито тимчасовий) до влади військових, на «сильну руку» яких єгиптяни покладали великі надії. Маніфестації на каїрському «Майдані» — площі Тахрір — iз моменту зміни державного керівництва фактично не вщухають: люди протестують проти низьких зарплат, високих цін, недостатньо суворого суду над Мубараком, який правив країною тридцять років, тощо. Але події, які розгорнулися в столиці Єгипту ввечері минулої п’ятниці, стали особливо тривожним дзвінком: після чергового «дня гніву» демонстранти вирушили до посольства Ізраїлю, рознесли 2,5–метрову бетонну стіну, споруджену з метою безпеки за кілька днів до того, й увірвалися в приміщення. Приводом для нападу на дипмісію стало вбивство 18 серпня п’ятьох єгипетських поліцейських, які загинули біля кордону з Ізраїлем під час обстрілу з гелікоптера ізраїльських ВПС (він нібито переслідував палестинських бойовиків). Принагідно погромники не пошкодували й колег тих, за кого «мстилися», — атакували розташовану поряд із посольством будівлю каїрського поліцейського управління.

Уже на найближчому засіданні міністрів внутрішніх справ Європейського Союзу, яке відбудеться 22 вересня, може бути ухвалено рішення про розширення Шенгенської зони на Болгарію та Румунію. Тоді ж буде визначено й конкретну дату приєднання цих країн до Шенгенської угоди, заявив польській інформ­агенції ПАП глава МВС Польщі Єжи Міллер.

Другий день економічного форуму у Криниці–Здруй (Польща), що завершився вчора, мав доволі відчутний український акцент. Спеціальний гість заходу, Президент України 2005—2010 років Віктор Ющенко, під час дискусії «Україна у глобальній політико–економічній системі», підбиваючи підсумки двадцяти років нашої незалежності, зробив низку важливих заяв.

Конкурентоздатність України зро­стає, але ми все одно плетемося десь між Ботсваною й Гондурасом. Такими є дані оприлюдненого вчора рейтингу конкурентоздатності країн світу, укладеного Світовим економічним форумом (СЕФ) — великою неурядовою міжнародною організацією зі штаб–квартирою у швейцарській Женеві.

Генеральний поштмейстер США Патрік Донах’ю б’є на сполох: очолюваному ним відомству — Американській поштовій службі — загрожує банкрутство. Виступаючи в Конгресі перед комісією з національної безпеки та урядових справ, він закликав конгресменів ухвалити закони, які врятують пошту.

Після 11 вересня 2001 року про те, що в американському варіанті позначення цієї дати — 9/11, дізнався увесь світ. Цієї неділі виповнюється рівно десять років відтоді, як світ змінився назавжди. Приголомшливі теракти у Нью–Йорку та Вашингтоні в буквальному та переносному сенсі струснули не лише Америку: зловісна вибухова хвиля від них покотилася всією планетою і не вщухла досі.

Учорашній день був значною мірою вирішальним для подальшої долі єврозони: Конституційний суд Німеччини мав оголосити вердикт щодо законності надання цією країною фінансової допомоги партнерам по зоні євро. Відповідний позов до КС іще торік подали шестеро провідних німецьких економістів — противників євроінтеграції та фінансового «доїння» Німеччини як провідної країни єврозони. Рішення суддів, затамувавши подих, чекали й міжнародні інвестори, і влада країн, що перебувають у зоні ризику — передусім Греції, фінансовий пакет допомоги якій було затверджено ще в травні. Тепер вони можуть зітхнути з полегшенням — як повідомляє «Німецька хвиля», Федеральний Конституційний суд ФРН у Карлсруе підтвердив: надання фінансової допомоги іншим державам єврозони цілком відповідає Конституції.

Іспанці та італійці знову мітингують проти жор­стких заходів, спрямованих на виведення їхніх країн із кризи. Позавчора десятки тисяч людей вийшли на вулиці Мадрида, Барселони, Сарагоси, Валенсії, Більбао та інших іспанських міст на знак протесту проти намірів влади внести зміни в Конституцію задля встановлення так званого «золотого правила», яким визначається верхня межа дефіциту державного бюджету в розмірі трьох відсотків.