Позавчора Сімферопольский поштамт, що в самому центрі міста, зачинився майже на годину раніше. Більше того, звідти негайно евакуювали всіх відвідувачів і персонал, натомість там почали працювати оперативні й піротехнічні служби МВС, СБУ, рятувальники. Як виявилося, причиною переполоху став анонімний телефонний дзвінок наприкінці робочого дня про замінування — таку першу офіційну версію оприлюднила прес–служба місцевого управління Міністерства надзвичайних ситуацій. Згодом прес–офіцер міськуправління міліції Оксана Сорокопудова повідала медійникам інше. Мовляв, працівниця поштамту виявила в одній iз посилок підозрілий шурхіт, тому адміністрація про всяк випадок поінформувала правоохоронців. Ті виявили в посилці, відправником якої є сімферополець Веселовський, ґрунт. За словами пані Сорокопудової, нині провадять дослідчу перевірку з експертизою в санепідемстанції.

Традиційно найдошкульнішого морозного удару на півострові зазнав віддалений Керченський регіон. Спочатку нечувані снігові заметілі–хурделиці в районі сусідніх Феодосії та Білогірська на день–два перервали автомобільне сполучення з містом–портом.

Із Чорноморського, найзахіднішого кримського райцентру і головного селища всього Тарханкутського півострова, до свого села Міжводне Валентин Бут доставив мене з вітерцем на скутері, як і обіцяв, за двадцять хвилин. Якби це було літо, а не нинішній «мертвий сезон», вправність чоловіка принагідно можна було б оцінити і за стерном його «Волі»— дев’ятиметрової вітрильно–моторної яхти, виготовленої власноруч за французьким проектом First 30E. А так я обмежився лише оглядом її на суходолі, точніше — на трейлері, що стоїть на огородженому майданчику за кілька метрів від будинку господаря.

До цього колеги знали 51–річного Сергія Алексеєва як врівноваженого, чемного і загалом адекватного чоловіка. З ним часто контактували, бо Сергій свого часу поперемінно працював у прес–службі декількох державних структур, потім спробував себе на викладацькій роботі з піар–технологій одного з сімферопольских вишів. Півтора року тому від раку померла його молода дружина, якій Сергій присвятив книгу «Я так люблю тебе», проте коштів на видавництво свого твору згорьований чоловік не знайшов.

У радянські часи в цих краях, точніше на території спеціалізованого мисливського господарства в районi Алушти, полюбляли виходити з рушницею на муфлона і кабана, а з вудочкою — на форель генсеки і члени політбюро, починаючи з Микити Хрущова і закінчуючи Леонідом Брежнєвим. Нині мисливську пристрасть задовольнятимуть тут знову не прості смертні, а обрані, які ховаються за вивіскою такої собі громадської організації «Товариство мисливців і рибалок «Кедр».

Постійно діюча виставка «Народи Криму» Кримського етнографічого музею поповнилася новою експозицією «Маківка». До неї ввійшли фрагменти розпису на стелі старих будинків німецьких колоністів з однойменного села Совєтського району (до повної депортації кримських німців восени 1941 року воно називалося Конрат). Самі ж розписи датуються кінцем ХІХ — початком ХХ століття, на них зображено дещо примітивні пейзажі, сільські сценки й орнамент. Проте їхня музеєфікація вкрай важлива для збереження історико–культурної спадщини кримських німців, переконані місцеві етнографи.

Особливо густо хамса «всіяла» 30–кілометрову ділянку узбережжя від селища Героївське до мису Киз–Аул. Поки що виявлено понад 15 тонн викинутої риби, але це ще не остаточна цифра. Виявляється, загибель риби спричинив погодний фактор, точніше — раптове зниження температури води, пояснив «УМ» завідувач відділу азово–чорноморських і океанічних морських живих ресурсів Південного науково–дослідного інституту морського рибного господарства і океанографії (Керч), кандидат біологічних наук Владислав Шляхов.

Сьогоднi вiдбудеться засiдання полiтради партiї «Наша Україна», на якому йтиметься про передвиборчi плани. І хоч у нинiшнiх полiтрозкладах парламентськi перспективи «НУ» визначити непросто, правильнi висновки з досвiду останнiх рокiв та кадровий потенцiал партiї на мiсцях при самовiдданiй роботi на вирiшальному етапi виборчої боротьби можуть дати «нашоукраїнцям» шанс. Тим паче, регулярнi наскоки на партiю та її лiдера з боку «соратникiв» по демократичному табору свiдчать, що партiю Вiктора Ющенка вони не скинули з рахункiв. І навiть бояться, бо вiдновлення активностi «Нашої України» може поламати плани тих, хто вже майже бачить себе в наступному складi парламенту.

Погляд із чи не найскладнiшого для «НУ» регiону — кримського — на сьогоднiшню ситуацiю та найближчi органiзацiйнi плани пропонуємо читачам.

Людям старшого і середнього покоління добре знайомі ці бетонно–кам’яні штамповки юного Володі Ульянова з характерними кучериками на голівці. В Криму, зокрема на території деяких дитячих санаторіїв і приморських скверів, вони й досі непогано збереглися.

Сорокарічний сімферополець Олександр П’ятничко на байкерське прізвизько Лобо зник iще 18 жовтня — поїхав у своїх бізнесових справах (він очолював також будфірму «Адалар», яка спеціалізувалася на будівництвi міні–пансіонатів) у селище Мирне наподалік Євпаторії. Відтоді на телефонний зв’язок із дружиною і приятелями вiн не виходив. А через два дні на одній із євпаторійських вулиць знайшли його залишену напризволяще «Тойоту–Камрі». Друзі розпочали самостійні пошуки з собакою, згодом долучилися міліція й навіть екстрасенс. Та тільки через місяць місцева жителька знайшла біля села Поповка Сакського району барсетку з документами П’ятничка й відразу ж зателефонувала в міліцію. Невдовзі неподалік, на березі озера Лиман, правоохоронці натрапили і на тіло чоловіка — воно знаходилось у неглибокій ямі й було без голови. Лобо начебто упізнав його рідний брат Дмитро за татуюванням на руці. У загиблого залишились дружина і п’ятирічна донька.