Припарковані машини на зелених зонах, клумбах та газонах — типова картина для Києва. Після таких стихійних стоянок від зелених насаджень мало що залишається. «Київзеленбуд» знайшов новий спосіб боротися з водіями, які кидають машини на газонах — комунальники проведуть акцію «Свиня за кермом». «Ми вестимемо роз’яснювальну роботу, виписуватимемо порушникам штрафи і будемо вивішувати таблички «Свиня за кермом» на зіпсованих газонах — у місцях найбільшого скупчення порушників. Ми маємо намір серйозно взятися за цю проблему», — каже гендиректор «Зеленбуду» Олександр Козловський. Ідея цікава. От тільки прикро, що таблички написані з помилкою: комунальники закликають водіїв не їздити «по газонам» замість «газонами» чи «по газонах».

Маститі архітектори вже втомилися нарікати, що Київ забудовується хаотично і непродумано. Ще два роки тому Президент України Віктор Ющенко порушив питання про те, що Київ «розростається» абсолютно безвідносно до Генерального плану розвитку столиці. Тоді ж Київрада постановила розробити новий Генплан, який визначатиме «обличчя» Києва до 2025 року. І ось нарешті його «намалювали». За словами упорядників, громадські обговорення концепції нового плану почнуться уже у квітні. Згодом його розглянуть у комітетах Київради. А в дію план вступить не раніше наступного року.

Так, столичні зодчі планують зводити офіси на лівому березі, винести промислові об’єкти за межі міста, створити «пересадочні» вузли й транспортні тунелі.

Таких «убитих» доріг у столиці, як цієї весни, вже давно не пам’ятають київські автомобілісти. Майже для мільйона столичних водіїв пересування міськими шляхами — як прохід смугою перешкод: щодня вони відчайдушно маневрують між ямами та котлованами. На автомобільних форумах в інтернеті працює ціла система попередження, водії сповіщають один одного про найбільш пошкоджені відрізки дороги, а часом і про втрати, яких зазнали, проїжджаючи ними. Комунальники ж розводять руками: латаємо, як можемо. До травня, мовляв, відремонтуємо те, на що вистачить коштів.

Столичного полку вуличних скульптур прибуло: біля Бессарабського ринку днями оселився кіт, якого кияни вже встигли охрестити «березневим». Сам же автор композиції, відомий столичний скульптор–«неформал» Володимир Білоконь каже, що це просто вуличний кіт невідомої породи, який злякався власного відображення у вітрині. Ішов собі, мовляв, у пошуках кішки, зиркнув у вітрину, обімлів — і «увічнився».

Київ невпинно втрачає власне обличчя, один за одним розсипаються архітектурні пам’ятки, що прикрашали вулиці міста десятки та сотні років. Влада не вважає за пріоритет опікування культурними пам’ятками, тож коштів на них завжди не вистачає. Немає і спільної відповідальності: муніципальна влада посилається на організації, що орендують приміщення та опікуються пам’ятками, ті вказують на брак коштів. Коло безвідповідальності замикається. А тим часом вода, вітер та мороз повільно роблять свою справу, і віковічне каміння без догляду розсипається. Минула зима своїми погодними екстремумами добре продемонструвала брак хазяйновитості в господарів міста: від відомого пам’ятника засновникам Києва відвалилися брати Кия та Либеді. Причому про «оновлену» композицію громадськості стало відомо завдяки... блогеру, який першим помітив оказію.

І долю цього монумента будь–якого дня можуть повторити десятки пам’ятників Києва: розсипається Будинок із химерами, тріснув п’єдестал пам’ятника Щорсу, продовжує розвалюватися Караїмська кенаса. Ремонту потребують монумент у Бабиному Яру, Києво–Печерська лавра...

Відомі столичні комунальні ринки — Житній та Володимирський — незабаром можуть піти «з молотка» у приватні руки — так вирішила Київська рада. Відтак доля двох тисяч працівників цих торгових «рядів» нині під великим питанням. Як і саме майбутнє ринків. Їхні захисники наголошують: рішення Київради — незаконне, а на місці відомих ринків цілком можуть з’явитися чергові бутіки.

Столична влада перейнялася станом Контрактової площі й має намір її реконструювати. Одначе багато фахівців мають суттєві зауваження щодо планів київської влади. Днями в стінах Києво–Могилянської академії історики, архітектори та культурологи обговорювали проект реконструкції і вирішили взяти його «під контроль». За словами президента Спілки урбаністів України Миколи Дьоміна, Контрактова площа наразі дійсно перебуває в аварійному стані, тому її необхідно якнайшвидше реконструювати. У планах містобудівельників — розширення пішохідної зони, озеленення, оновлення інженерних мереж, будівництво підземного паркінгу, Ратуші та комплексу Гесте (прибудови до Контрактового дому в бік метро). Також на Контрактовій хочуть змінити схему руху транспорту: проїжджу частину звузять, а трамвайні лінії планують винести за межі площі. Паралельно зодчі збираються спорудити два нові пам’ятники — Петру Могилі як засновнику Києво–Могилянської академії та Джеймсу Мейсу як основоположнику дослідження Голодомору в Україні.

Ідучи в понеділок на роботу, побачила як із сусіднього двору вийшли дві тітоньки в помаранчевих тілогрійках та з... мітлами в руках. Їхнє знаряддя праці не могло не привернути увагу на 20–градусному морозі, серед неприбраних кучугур снігу й льоду. «Провівши» їх майже до зупинки, побачила, як тітки почали підмітати на обледенілих тротуарах недопалки та дрібне сміття. У мене забракло слів! Зате тепер я знаю, чим насправді займаються комунальні служби у той час, коли кияни, платники подаків, ламають на льоду руки та ноги...

Для столиці земельні конфлікти стали вже буденною справою: подумаєш, на Дарниці незаконно вирубали дві сотні дерев, а на Прорізній замість скверу збираються звести черговий «гендель». Шестиповерховий розважальний центр над станцією метро «Театральна» — запросто, елітний хмарочос, вищий за Софію, в історичній зоні — нема питань. Як і немає винних, покараних чи бодай відповідальних. У ЮНЕСКО хапаються за голову від такої варварської забудови історичної спадщини нашої столиці. І обіцяють записати Україну до списку держав, де не дбають про пам’ятки. Експерти попереджають: Києво–Печерську лавру та Софію Київську можуть через хаотичну забудову навіть виключити з переліку об’єктів культурної спадщини ЮНЕСКО.

До Нового року компанія вирішила зробити своїм інвесторам незабутній подарунок: за місяць здала в експлуатацію аж чотири будинки. Загалом же кількість житлових «висоток», зведених холдингом, перевалила за десяток. І як сказав сам президент холдингової компанії, Герой України Петро Шилюк, — «можливим це стало тільки завдяки довірі інвесторів, які з року в рік довіряють свої кошти. Вони внесли свої гроші, а ми намагалися якнайкраще виправдати їхні сподівання».