«А на Миропільському ярмаркові ми отримали нагороду за кращу українську господу... Зайняли третє місце в області як спортивне село... А як канат перетягували, пам’ятаєте? Всіх перемогли...» У Самотоївській сільраді приклади успіхів села пригадують із задоволенням. Зайшовши, до розмови приєднується й сільський голова Іван Перерва.

Відродження віри неминуче веде за собою відродженням храмів. Україна за часів незалежності побудувала понад три тисячі церков, розповів Святійший Патріарх Київської і всієї України–Руси Філарет. Він прибув вихідного дня до Недригайлова, щоб освятити нову церкву, яку назвали ім’ям останнього кошового отамана Війська Запорізького Петра Калнишевського. У зв’язку з 1020–літтям Хрещення Київської Руси–України Помісний собор Української православної церкви Київського патріархату благословив приєднати праведного Петра Багатостраждального (Калнишевського) до лику святих для загального церковного шанування. Й ось перший храм імені видатного українця постав на його батьківщині — неподалік Пустовійтівки, села, де він народився.

На засіданні в Сумського міського голови відбувся акт iз театру абсурду. Напередодні з’явився припис Зарічної прокуратури Сум, у якому суворо попереджалося: школи не мають жодного права брати кошти з батьків на харчування учнів 1—4–х класів! Із вереснем прийшов і наслідок припису. «З початку навчального року, — нагадав заступник головного санітарного лікаря Сум Володимир Гладнєв, — для дітей молодших класів організовано безкоштовне харчування. Але при цьому діти отримують 350 калорій при нормі 800—850». Отже, директорам слід чекати покарань за невідповідне нормі харчування?

Поліцейські невеличкого містечка Цитрус Хайдс поблизу Сакраменто ретельно підготувалися до зустрічі з українцями. Останній доповідач на тему роботи з підлітками Райян Кінен, сержант відділу спеціальних розслідувань, розповів про забезпечення порядку під час масових заходів, а потім, оглядаючи нас, запитав: «А хто з вас працює в газеті «Україна молода»?». Довелося зізнатися. Райян, усміхаючись на нашу реакцію, продовжив: «Тепер я поясню, як у складних ситуаціях ми працюємо зі ЗМІ». Це було теж цікаво — як і загалом стажування, що відбулося за програмою «Громадські зв’язки» Агентства США з міжнародного розвитку для групи сумських держслужбовців, громадських діячів, медиків та журналістів.

Половина сумчан хоче й далі жити у своєму місті, а ось 47 відсотків, маючи можливість поїхати з Сум, скористалися б нею. Такі настрої виявило експрес–опитування 800 мешканців міста незалежною агенцією «Лабораторія маркетингових досліджень». «Найстійкіші у своїй любові до Сум — пенсіонери, — розповідає директор Лабораторії Марина Карпищенко. — Наступними є студенти, хоча саме серед них найбільше тих, хто ще вагається, де йому створювати родину й ростити дітей. А ось однозначна перевага серед тих, хто готовий поїхати з міста, у підприємців. Принаймні таку відповідь дали понад 70 відсотків опитаних серед них...» Опитування не передбачало запитання, куди вони хочуть виїхати: за межі області чи за межі України, але вочевидь — друге. Адже підприємцям зараз не мед у всіх містах нашої держави.

Уперше фестиваль «Криш­талеві джерела» зібрався в Кролевці, райцентрі Сумщини, саме напередодні славнозвісного ГКЧП. Власне, почавшись у Радянському Союзі, фестиваль опинився в ущелині між політичними формаціями, тому закінчувався уже в незалежній Україні. Тепер «КД» святкує 20–рiччя. Звісно, за арифметикою мало би бути 21, але одного року фестиваль відбувся в дуже урізаному вигляді, тому його не порахували.

Вишкільний табір «Відвага» імені Івана Гавдиди, про який нещодавно розповідала «УМ», завершив свою роботу, залишивши позитивні враження у більшості тих, хто спілкувався з його учасниками. Ще б пак: дисципліна, заборона алкоголю, а замість куріння — п’ять хвилин на добу фізичної підготовки. Утім на завершення любителі здорового способу життя зацікавили ще й правоохоронців. «Закладаючи табір, ми завчасно повідомили про це Великочернеччинську сільраду. Маємо листа підтримки від Міністерства сім’ї, молоді та спорту. Попри це перед згортанням сюди прибула ціла делегація міліції на чолі з начальником Сумського райвідділу, до яких приєднався, як ми зрозуміли, й хтось із облуправління — загалом до десяти осіб, — розповів керівник громадської організації «Молодіжний націоналістичний конгрес», організатор табору Сергій Кузан. — У кожного перевірили документи, переписали всіх учасників і зняли на відео. При цьо­му пояснили таку необхідність прагненням захищати громадський порядок».

Колекцію з 15 годинників, зокрема й початку XIX століття, та два ордени Слави отримав Сумський обласний краєзнавчий музей. Передача речей відбулася згідно з рішенням Конотопського міськрайонного суду. А «винуватцем» такого подарунку став перевізник контрабанди, затриманий ще навесні на залізничному пункті пропуску «Конотоп». Співробітники СБУ затримали українця, знайшовши нагороди та годинники в його особистих речах, а ще — одягнені по кілька на кожну руку. Ці речі, визнані експертами історико–культурними цінностями, він намагався вивезти до Росії.

Ми з’їжджаємо з дороги на польовий путівець і за невідомими мені ознаками визначаємо шлях до місця призначення. Журналісту «УМ» випало неабияке товариство — у машині зі мною їдуть відразу три голови всеукраїнської громадської організації «Молодіжний націоналістичний конгрес». Ярослав Іляш за кермом. Поруч із ним — другий голова МНК Олег Медуниця. Четвертий, нині діючий, Сергій Кузан, дорогою розповідає про цьогорічне таборування. Є надія, що учасники побачать і першого голову громадської організації, яка започаткувала й проводить вишкільні табори, — Віктора Рога, письменника. До кожного прізвища можна робити патетичну приставку «громадський діяч». Але насправді це зовсім не патетичні молоді чоловіки (проситься, попри вік, сказати «хлопці»), які мають переконання та завзяття втілювати ці переконання в життя. Що за переконання? Що в державі необхідне патріотичне виховання. Що молодь повинна мати моральні цінності. Що для юних потрібні поняття дисципліни та роботи в команді. Що молоді руки та голови мають розбиратися не лише в комп’ютері, сидячи за столом, а й володіти багатьма практичними речами...

У Краснопільському районі корумпованим правоохоронцям навіть не довелося б відробляти хабара. Усе почалося з того, що у селі Мала Рибиця зіткнулися інтереси двох сільчан, один з яких подав заяву до міліції про завдавання йому тілесних ушкоджень. Уже через два дні він заяву забрав, а оскільки тілесні ушкодження були незначними, справу припинили. Та окремі міліціонери вирішили, що забіяку слід покарати грошима. І пояснили: аби справу закрили, він має заплатити п’ять тисяч гривень.