«Так», ЄЕПнуті.

На саміті СНД та ЄЕП Україна виступила за першочергове запровадження зони вільної торгівлі. Принаймні так коментував позицію нашої держави Президент Віктор Ющенко перед початком саміту, щойно прибувши до «місця збірки» — столиці Татарстану Казані. Словосполучення «зона вільної торгівлі» фігурувало у двох вимірах — і щодо СНД, і щодо ЄЕП, і це створювало враження, що Київ хоче досягти заздалегідь неможливого.

НаКАЗАНІ минулим

Сьогодні та завтра у російській Казані проходитиме саміт СНД і водночас саміт ЄЕП. «Особливе бачення» Києвом Єдиного економічного простору звелося врешті до того, що Україна братиме участь у ЄЕП. З міркувань насамперед політичних (це поступка Росії) та внутрішньополітичних (це поступка українському виборцю, зорієнтованому на посилення зв'язків з «колишньою Батьківщиною»).

Врятований Адам

Врятований Адам

Візит Адама Ротфельда до Львова 19 серпня має не тільки гуманітарне та політичне значення, а й особисту вагу для міністра закордонних справ сусідньої держави. Річ у тім, що сам Ротфельд — вихідець із Галичини. Коли фашистські окупанти почали полювання на євреїв, нинішній міністр переховувався в уніатському монастирі. У 1941-му йому було три з лишком роки. Під опікою ченців він прожив до 1947 року.

Те саме НАТО, тільки вигляд збоку

Те саме НАТО, тільки вигляд збоку

Приблизно 60 відсотків українців не бажають вступу нашої держави в Північноатлантичний альянс. А все тому, що мало поінформовані про діяльність цієї військово-політичної орагнізації в нових умовах (утім зазначимо, що ці «нові умови» насправді вже давно «старі» — вони почали складатися відразу по закінченню «холодної війни», але інертність мислення українців у цьому питанні така, що більшість досі мiркує категоріями часів СРСР). Отож на зустрічі Президента Віктора Ющенка з Генеральним секретарем НАТО Яапом де Хоопом Схеффером нинішнього понеділка йшлося про потребу розгорнути спеціальний план інформування громадськості про цілі і плани Альянсу.

Поминальна битва

Поминальна битва

Сьогодні президенти України та Польщі мають прибути до Львова, аби вшанувати відкриття цвинтаря Орлят, а також меморіалу воїнам Української Галицької армії на Личаківському кладовищі. Ця подія є настільки знаковою для Польщі, що разом зі своїм президентом до Львова планували прибути 5 тисяч поляків — значно більше, ніж на акцію до 60-річчя волинської трагедії в селі Павлівка (липень 2003 року), що стала першою спробою Української та Польської держав до історичного примирення.

Київ—Париж: розморожено

Київ—Париж: розморожено

Одноденний візит Віктора Ющенка до Парижа був, швидше, візитом-символом, адже, як відзначив український Президент, досі «наші відносини були практично згорнуті». «Мета мого візиту до Франції — подати руку країні, яка відіграє надзвичайно важливу роль у Європі та світі», — цитує Віктора Ющенка УНІАН. Схоже, що французький президент теж був не проти подати руку: протокольна зустріч двох лідерів у будівлі на площі Конкорд затягнулася на 50 хвилин понад запланований час.

Верховна Рада придивилася до цвинтаря

За два дні до відкриття на Личакові меморіалу польським військовим, які загинули тут у 1918—19 рр., та меморіалу воїнам Української галицької армії, Верховна Рада влаштувала демарш — ухвалила постанову, в якій рекомендувала Львівській міськраді відмовитися від її рішення від 13 червня, котрим, власне, і було дано добро на відкриття цвинтаря Орлят. За постанову ВР, підготовлену Олегом Тягнибоком, учора проголосували 239 нардепів. У пояснювальній записці до постанови ВР вказано, що міськрада перевищила свої повноваження, затвердивши без дозволу центрального органу з охорони культурної спадщини текст написів на меморіальних таблицях (вони, нагадаємо, шляхом важкого компромісу були узгоджені з польською стороною). Мовляв, таким чином львівські депутати порушили Закон «Про охорону культурної спадщини», адже цвинтар Орлят розташовано на території історико-культурного заповідника «Личаківський цвинтар».

Без статусу, але із задоволенням

На засіданні Ради зі співробітництва Україна-ЄС, що відбулося в Брюсселі 13 червня, Україна всупереч сподіванням не отримала статусу країни з ринковою економікою. Про це повідомив, повернувшись зі «столиці ЄС», віце-перм'єр-міністр з питань євроiнтеграцiї Олег Рибачук, який представляв нашу державу на цьому засіданні. Нагадаємо, без такого статусу Україна не може формально претендувати на членство у Світовій організації торгівлі. Крім того, попри плани Києва стати членами СОТ до кінця року, у нас досі на підписано протоколи про взаємний доступ на ринки товарів і послуг з близько трьома десятками країн.

Українська Жанна д'Арк. Підкорення Парижа

Українська Жанна д'Арк. Підкорення Парижа

Хоча короткої, передбаченої програмою 26-хвилинної розмови Юлії Тимошенко з Жаком Шираком на трибуні VIP-гостей у Ле Бурже не відбулося, візит до Франції українського Прем'єра можна вважати швидше вдалим. «Вона встигла створити черги журналістів у своїх передпокоях, розкритикувала Росію за сталінські методи боротьби з нею...

Крила Батьківщини в Ле Бурже

Крила Батьківщини в Ле Бурже

Учора у французькому містечку Ле Бурже відкрився 46-й авіакосмічний салон. Одна з найпрестижніших міжнародних авіаційних виставок триватиме до 19 червня.
Родзинкою, як вважається, цьогоріч стане перший показовий політ аеробуса А-380. А от українські літаки в Ле Бурже не полетіли, а... поїхали — у вигляді макетів. Чому так сталося, що потужна авіадержава повезла на виставку муляжi замiсть конкретної продукції?