Автор книжки «Геноцид та політика масового винищення цивільного населення у XX ст.» Андрій Козицький, відомий львівський історик, викладач Львівського національного університету ім. Івана Франка, підготував працю, у якій висвітлюються геноциди вірмен, євреїв, циган, масові убивства в Камбоджі і Руанді, «етнічні чистки» 1990–х років на Балканах, військові злочини часів Другої світової війни, примусові депортації кримських татар та інших народів СРСР. Окреме місце в книзі займає геноцид українців. Хоча автор чітко та недвозначно кваліфікував Голодомор 1932—1933 років як акт геноциду, посібник усе ж отримав гриф Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, яке очолює Дмитро Табачник. Останній, як відомо, прямо заявив, що Голодомор геноцидом не був, а сама ідея про це — «брєдні» та «націоналістичний маразм». Незважаючи на це, міністерство рекомендувало навчальний посібник Андрія Козицького для студентів гуманітарних спеціальностей усіх українських університетів.

У презентації книжки, яка відбулася у стінах Львівського національного університету ім. Івана Франка, взяли участь історики, юристи та політологи. Провідну думку більшості виступів, що прозвучали на цьому заході, підсумував ректор навчального закладу Іван Вакарчук, який відзначив, що чи не в кожній українській родині є власні спогади про геноциди ХХ століття.

Одне з тих меморіальних місць, яке варто відвідати шанувальникам «золотого голосу» Європи, є її музей у Львові. У цьому будинку Соломія Крушельницька провела сумарно найбільшу частину свого життя. До 140–річного ювілею жінки–легенди «УМ» пішла на екскурсію до Музично–меморіального музею Крушельницької.

Щоб помилуватися краєвидами Львова згори, достатньо піднятися на Високий замок чи міську Ратушу. Проте лише цими загальновідомими оглядовими майданчиками місто Лева аж ніяк не обмежується. Старовинне місто з костелами та церквами має свої таємниці усюди, зокрема й на дахах.

Жителі міста Хирів Старосамбірського району перекрили міжнародну трасу до митного переходу Смільниця на знак протесту проти недоремонтованої дороги. За словами керівника прес–служби обласного управління Державтоінспекції Тараса Дзвоника, спершу зібралося близько 200 людей. Вони невпинно переходили дорогу через пiшохiдний перехiд, даючи дорогу лише громадському транспорту та каретам швидкої допомоги. «До кінця акції, а учасники розійшлися аж о 24.00, залишилось 100 осіб, — розповів пан Дзвоник. — Про проведення акції ніхто не попереджав. У першій половині дня утворилися затори — по тридцять автівок з обох сторін. Потім завдяки зусиллям двох екіпажів ДАІ ситуацію вдалося стабілізувати й автомобілі об’їжджали перекриту ділянку».

Польський посол укотре натякнув, що українці мають віддати відомі полотна Мартіно Альтомонте, датовані XVII століттям, римо–католицькому костелу. Про це пан Генрик Литвин заявив в інтерв’ю одному з українських видань. Зокрема, дипломат натякнув, що польська сторона дуже б хотіла бачити батальні полотна Альтомонте — «Битва під Віднем» і «Битва під Парканами» — у костелі святого Лаврентія у Жовкві. Нагадаємо, зараз картини експонуються, як і хотів нині покійний Борис Возницький, у Золочівському та Олеському замках.

Інцидент стався на вулиці Зеленій. 25–річний молодик намагався пограбувати відділення «Ідея банку» у Львові. Затримати зловмисника допоміг військовослужбовець із служби зовнішньої розвідки Олександр К., який випадково опинився неподалік. «Я почув, як дівчина кричала біля входу: «Допоможіть, грабують!».

У День Незалежності під час стрілянини на перехресті вулиць Князя Романа та Фредра у Львові вбили водія кримінального авторитета Вови «Морди». Невідомі стріляли з автомобіля марки «Деу Ланос» темно–зеленого кольору. «Морду» теж поранили, тож його у важкому стані забрали в лікарню.

Приклад того, як можна розвивати рідне село без грошей від влади, демонструє село Юшківці Жидачівського району Львівської області. Місцевий ентузіаст Володимир Лагоцький облаш­тував у селі радіо. Звичайний «брехунець», який уже не в кожній хаті можна почути, насправді користується великою популярністю серед людей. Проте з кожним роком радіоточок стає все менше і менше, адже FM–хвилі захоплюють мов­лення. Утiм у селі навіть мобільний зв’язок не всюди «ловить», що вже казати про FM–радіо.

Єдиний в Україні музей Ярослави Стецько розташований у селі Юшківці Жидачівського району Львівської області. Його місцевий ентузіаст Володимир Лагоцький практично власноруч облаштував у старому приміщенні школи, де колись учителювала видатна громадська діячка. Все в музеї — від штукатурки на стінах і до деяких експонатів — зроблено його руками. «Ми п’ять років ремонтували приміщення, — розповідає Володимир Микола­йович, показуючи на світлину, де зображена стара, майже розвалена, хатка. — Ось яка вона була, а ось, бачите, що зараз. То ми з шваґром усе робили: я — права, а він — ліва рука. Люди спочатку не зовсім розуміли потреби в такому музеї, були навіть пропозиції знести стару будівлю». Тепер всі мешканці села пишаються ним і з радістю показують дорогу до закладу.

У Львові видали посібник з історії України для учнів 5–х класів — додатковий до «табачниківського» варіанта підручника. Боротьба Української повстанської армії, Холодний Яр, Голодомор, бій під Крутами — новий посібник, автором якого є вчитель історії школи №28 Андрій Закалюк, докладно висвітлює ті теми, які в нинішніх «офіційних» підручниках висвітлені погано або й не наведені взагалі. Вартість книжки видавництва «Астролябія» — 35 гривень. Управління освіти Львівської міської ради закупить для шкіл дві тисячі таких посібників.