Продаж молока для селян, як і саме вирощування корів, стає все менш прибутковою справою. Хоч у холодні місяці мінімальні ціни за літр і перевищують найкращі європейські показники, ні втримати високі закупівельні ціни в інші сезони, ні отримати хорошу річну виручку селянам не вдається. То переробники ціни занизять, то зимовий дефіцит приводить на ринок білоруське молоко. Виходом для селян могли б стати кооперативи. Однак із яким би ентузіазмом селяни не взялись за їхнє створення — без підтримки держбюджету розвинути кооперативний рух у масштабах країни не вдасться, вважають експерти.

Сміттєзвалище поблизу села Брище — переповнене. Його потрібно терміново реконструювати, адже вже до листопада 2010 року буде нікуди звозити сміття: воно вичерпає свій ресурс. Відходи на Брищенський полігон звозять не тільки з обласного центру, а й із кількох районів поблизу Луцька, тож цю проблему варто негайно вирішити. Проект реконструкції сміттєзвалища вже майже готовий, залишається прийняти міський бюджет, щоб розпочати фінансування робіт із розширення полігону, кажуть луцькі чиновники, утім без особливого ентузіазму.

У рамках «Програми транскордонного співробітництва Польща—Білорусь—Україна 2007—2013» Луцьк у партнерстві з Товариством самоврядних ініціатив польського міста Люблін подав на конкурс проект «Карта шуму в Луцьку — як приклад системи моніторингу шкідливих фізичних факторів для міст середньої величини». Він передбачає створення системи моніторингу шуму в Луцьку, інсталяцію декількох пунктів вимірювання рівня шуму, а також обробку карти шуму. Загальний бюджет проекту склав майже 244 тисячі євро.

Для більшості волинян стало доброю традицією ранньої весни заготовити бочечку березового соку. Це вже не так давно господині стали консервувати його. Хто не любить кисленького, той кип’ятить сік із цукром та скибочками цитрини й на цілий рік має чудовий цілющий напій. Та ніщо не втамує спрагу так, як березовий квас, вистояний на сушених грушах чи ячменеві. Вже у травні він готовий до вживання, й рятуються ним у спеку до самісіньких жнив. До речі, для приготування такого квасу, який можна пити майже цілий рік, найліпше підходить сік, заготовлений наприкінці березового сезону. А перший є найсолодшим, тому його дуже корисно вживати свіжим.

У 1996 році він придбав будинок біля Луцька у селі Гаразджа по вулиці Вишневій, 68. Хату оформили на дружину. І ось у 2006 році він цілком випадково дізнається, що на його будинок об’явився ще один претендент. Ба навіть власник!

...У селі Сирники, що неподалік Луцька, підприємець вирішив розводити форель. Закупив навесні у форелевому господарстві п’ять кілограмів риби, запустив у джерело і вже мав велику надію, що проект удався. Та, на його біду, це джерело облюбував бобер. Форель не витримала такого сусідства й через два дні здохла. Чоловік жаліється, що бобри завдають великих збитків його ставкам: закидають їх сміттям, що гниє, прогризають дамбу. Та найбільше підприємець боїться, що перекриють річечку, з якої живляться ставки. І на рибному бізнесі можна буде поставити крапку. А боротися з бобрами не може, бо їх охороняє Червона книга. Як тут бути?

Насправді мало хто знає, що бобри вже давно — не червонокнижні тварини. Але охочих полювати на них нема: хутро цих звірів знецінилося. Через це в самих бобрів нарешті з’явився шанс вижити у двобої з людиною...

День виборів Президента в поліському райцентрі Любешів затьмарила подія, яка шокувала не лише це прикордонне селище. Вечірньої пори прикордонник з автомата Калашникова розстріляв працівників місцевої автозаправної станції. Підозрюваний у злочині — начальник відділу прикордонного посту «Дольськ», який того злощасного дня святкував свій 32–й день народження й був напідпитку.

Як і слід було чекати, указ Президента Віктора Ющенка про присвоєння звання Героя України провідникові українських націоналістів Степану Бандері викликав гостру реакцію не лише в наших східних сусідів, а й за Бугом — теж. Після «нижчих чинів» позавчора нагородження засудив і донедавна великий друг України, президент Польщі Лех Качинський.

Ситуація довкола Бандери сьогодні мимоволі повертає в атмосферу 2003 року, коли Варшава з особливою затятістю піднімала на щит тему українсько–польського протистояння в роки Другої світової війни.

60–річчя так званої «волинської трагедії» та встановлення монумента польським жертвам у селі Павлівка у прикордонному Іваничівському районі розділило тоді українське суспільство. Україна постала перед непростим вибором: чи треба вибачатися перед поляками за те, що було 60 років тому на Волині, як того вимагала Польща? Якщо вибачатися, то й поляки теж мають вибачитися за знищення українців. Бо української крові на Волині та на етнічних українських землях за Бугом було пролито не менше. Та ми перегорнули цю сумну сторінку історії, покаялися спільно, доручивши історикам, а не заангажованим політикам вивчати й документувати ці трагічні сторінки минулого. Виявляється, ненадовго.

Жертвами нинішньої суворої зими стали вже 256 українців. Таку невтішну статистику наводить станом на вчорашній ранок Мінохорони здоров’я. Ще майже 3800 людей звернулися по допомогу до медиків з обмороженнями та переохолодженням.

Незадовільний рівень підготовки до президентських виборів у Луцьку не міг не позначитися на перебігу голосування мешканців міста. Лучани зіткнулися з тією самою проблемою, яку відчули на собі сотні тисяч українських виборців. Неточностями у списках уже нікого не подивуєш, хоча цього разу, як і в 2004–му, до реєстру виборців не потрапило, напевне, не менше людей, ніж п’ять років тому. Ті, хто працював на дільницях, розповідають, що у списки було внесено багато виборців, які померли, й не знаходили тих, хто давно проживає за тією ж самою адресою. Дехто примудрявся проголосувати двічі, що дає підстави стверджувати, що виборчі каруселі все–таки застосовувалися, Луцький окружвиборчком не затвердив із першої спроби результати голосування на дільниці №35, бо в документах, поданих дільничною виборчою комісією, не збіглася кількість виданих бюлетенів та людей, які проголосували. Уточнений протокол було здано пізніше вже в присутності міжнародних спостерігачів ОБСЄ.