Цієї осені в Полтавському обласному українському музично–драматичному театрі ім. М. Гоголя завершили роботу над постановкою історичної драми «Фортеця» за однойменною повістю земляка, письменника Леоніда Бразова. Тією, яку вперше видали книжкою ще в 1974 році, а востаннє — без будь–яких змін у тексті — у 2009–му. Це зразок літератури соціалістичного реалізму, в якому героїзували події, що для українців насправді уособлювали трагічне братовбивство. То невже саме зараз настав час «оживляти» міфи російської та радянської імперій на сцені УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО театру. Зрештою, хто надоумив його керманичів, підпорядкованих управ­лінню культури Полтавської облдержадміністрації, взяти до репертуару такий твір?

Наша зустріч декілька разів відкладалася. То через третій міжнародний чемпіонат охоронців у Ялті «Бодігард— 2011», куди, виявляється, Льва Миколайовича Толстого запросили як почесного гостя, то через інші невідкладні справи.

Сергій Воронов, який очолює Департамент підводної спадщини Інституту археології НАН України, відомий в Україні передусім своїми «водними» проектами. Це він був ініціатором переходів на копії давньоруської лодії «із варяг у греки» та Великим шовковим шляхом, здійснених командою однодумців років із десять тому. В останні ж роки пан Сергій займався пошуком об’єктів підводної спадщини в Чорному морі, зокрема легендарного британського фрегата «Чорний принц», що начебто пішов під воду з величезними скарбами, та санітарного судна «Армєнія», на якому в роки Другої світової потонуло близько 7 тисяч пасажирів і членів команди. Але цьогоріч Сергій Воронов перекваліфікувався на «сухопутного» археолога й узяв участь в українсько–польській експедиції, що працювала на розкопках у Биківні.

Малопомітну вулицю Бареншанцештрасе, яка знаходиться зовсім недалеко від станції нюрнберзької «підземки», сьогодні не знають навіть мешканці цього району. Два повороти ліворуч, і в глибині району, серед невиразних післявоєнних будівель, перед очима з’являється фундаментальна цегляна споруда з високим пологим дахом... Утім рівно 65 років тому це була чи не єдина добре збережена будівля у місті, за підрахунками істориків, зруйнованому бомбардувальниками союзників на 96%, а під’їзди до Бареншанцештрасе — районом, що охоронявся чи не найпильніше у цілій переможеній Німеччині. Адже за цими стінами у залі №600 майже рік тривало, а 1 жовтня завершилося чи не найвідоміше судове засідання у світовій історії — Нюрнберзький процес.

Парламент Естонії переобрав чинного главу держави Тоомаса Хендріка Ільвеса на другий п’ятирічний президентський термін. Його єдиним суперником був 47–річний депутат Європарламенту Індрек Таранд. За 57–річного Ільвеса позавчора проголосували 73 зі 101 депутата Рійгікогу — парламенту Естонії. Таранда підтримала лише Центристська партія, фракція якої налічує 22 депутати і вороже ставиться до трьох інших парламентських партій.

Співробітники Новозеландської пресової асоціації (New Zealand Press Association, або NZPA) вчора відпрацювали останній день. Після 131 року діяльності цю найстарішу в Новій Зеландії та одну з найстаріших у світі інформаційних агенцій було офіційно ліквідовано — «у зв’язку з кризою на ринку друкованих ЗМІ». Упродовж останніх років ринок преси в Новій Зеландії пройшов через процес консолідації: щоденні газети перейшли у власність більш потужних австралійських медіа–груп, як–то Fairfax чи APN News and Media. І вітчизняна інформагенція виявилася просто непотрібною. Більше того — як зазначає агентство «Франс пресс», нині на світовому ринку преси окреслюється тенденція відмови великих медіагруп від послуг не лише регіональних, а й великих міжнародних новиннєвих агентств: їм цілком достатньо інформації від власних кореспондентських мереж.

Після повалення режиму Муаммара Каддафі в Лівії буде розміщено 200 беззбройних військових спостерігачів та 190 поліцейських інструкторів, які допомагатимуть в організації виборів і сприятимуть наведенню порядку. Такі дані містяться в плані дій ООН, спрямованих на стабілізацію ситуації після революції в Лівійській Джамахірії. Цей документ опубліковано на сайті організації Inner City Press, яка відстежує події в Організації Об’єднаних Націй. Водночас у плані наголошується, що всі ці пропозиції можуть бути реалізовані тільки за умови відповідного запиту від перехідного уряду Лівії та схвалення з боку Ради безпеки ООН.

Повернувшись із робочої поїздки на Рівненщину, де відзначав 450–річчя Пересопницького Євангелія, Віктор Янукович учора вирушив до Польщі. Як зазначив міністр канцелярії польського президента Броніслава Коморовського Славомір Новак, візит українського гаранта — «суто приватний». Хоча на сайті нашого глави держави його названо «робочим». За словами голови АП Сергія Льовочкіна, Януковича запросив особисто Коморовський. Лідери двох держав планували обговорити теми європейської інтеграції України, зокрема питання завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі з ЄС. Нагадаємо, з 1 липня й до кінця року Польща головує в Євросоюзі, а у вересні у Варшаві відбудеться саміт «Східного партнерства», учасницею якого є Україна. Тож двом президентам, один із яких принаймні на словах прагне в ЄС, а інший усіляко підтримує в цьому прагненні Україну, було про що поговорити у форматі віч–на–віч.

Близько 15 годин допиту пережив керівник фан–сектору футбольного клубу «Динамо» Андрій Кориновський у Печерському райуправлінні міліції Києва. Спершу правоохоронці заперечували факт затримки вболівальника, та й у списках зареєстрованих на допит він позавчора не значився. Утім зрештою зізналися: Кориновського викликали як свідка для надання свідчень у справі про побиття фанатами колишнього охоронця й водiя стадіону Андрія Саламатова. Нагадаємо, інцидент стався під час матчу «Динамо» — «Карпати» 7 серпня, коли Саламатов виконував роботу стюарта i зірвав банер у секторі львiв’ян із зображеннями Степана Бандери та Романа Шухевича, за що й отримав стусанів від фанатів обох клубів. Пізніше з’ясувалося, що Саламатов не приховує свої відверто антиукраїнські погляди.