У Брюсселі завершився восьмий раунд переговорів між Сербією та Республікою Косово. Учорашні переговори мали велике значення, з огляду на амбіції Сербії стати кандидатом на членство в Європейському Союзі. Питання про шанси Белграда отримати такий статус, серед іншого, стоятиме на порядку денному саміту ЄС 9 грудня. Та навіть за таких умов переговори з Приштиною вкотре завершилися безрезультатно. Ситуацію ускладнювало те, що зустріч відбувалася на тлі загострення конфлікту в сербських анклавах на півночі Косова, де за останні кілька днів у результаті сутичок косовських сербів із силами НАТО (КФОР) постраждали 25 австрійських та німецьких військовослужбовців. Двоє з них отримали вогнепальні поранення.

США та Європейський Союз «спільно працюватимуть над підтримкою демократії та врегулюванням затяжних конфліктів» у країнах Східної Європи, сказано в поширеній Білим домом спільній заяві за результатами саміту США–ЄС, який відбувся позавчора у Вашингтоні. «Ми наполягаємо на тому, щоб уряд Білорусі негайно звільнив політв’язнів та просунувся в напрямку поваги до принципів демократії, верховенства законів та дотримання прав людини», — зазначається в документі.

Центральна Європа пережила найбільш посушливу осінь, починаючи з 1858 року. Як повідомляє польська інформагенція ПАП, в Австрії та Угорщині впродовж останніх трьох місяців не випало жодної краплі дощу. У Словаччині кілька міліметрів опадів синоптики зафіксували лише у жовтні, а впродовж листопада — також ні краплини.

Відучора у Словаччині запроваджено надзвичайний стан. Відповідне рішення напередодні ухвалив словацький уряд, аргументувавши його «загрозою для життя громадян». Щоправда, діятиме режим надзвичайного стану не на території всієї країни, а лише в 15 медичних закладах. Таким чином влада намагається запобігти повному колапсу словацької системи охорони здоров’я після того, як дві тисячі лікарів (загалом їх у Словаччині налічується 7,5 тисячі) майже одночасно написали заяви про звільнення.

Колишні учасники повстанського руху Лівії досі утримують у полоні приблизно сім тисяч людей. Про це йдеться у щойно оприлюдненому звіті ООН з оцінки ситуації у країні після завершення громадянської війни. Більшість з полонених — африканці з «чорної» частини континенту, яких підозрюють у тому, що вони були найманцями в армії екс–лідера Лівійської Джамахірії Муаммара Каддафі.

Сьогодні колегія Верховного суду Республіки Білорусь винесе рішення у справі про теракт у мінському метро, який 11 квітня забрав життя 15 і понівечив більше 200 людей. Прокурор Олексій Стук виступив за смертну кару для обох обвинувачених — 26–річних жителів Вітебська Дмитра Коновалова та Владислава Ковальова. Першого звинувачують безпосередньо у виготовленні бомби і здійсненні вибуху, другого — в тому, що знав про підготовку до злочину, але не повідомив правоохоронним органам. Крім того, обом ставлять у вину нерозкриті раніше вибухи у Вітебську 2005 року та в Мінську 2008–го, а також вибухи петард, які вони дітьми «запускали» в під’їздах.

На думку низки аналітиків та експертів, що стежили за ходом цієї справи, провини вітебчан не доведено, а їх розстріл стане для Білорусі «Вітебською справою–2». Першою була гучна справа маніяка Міхасевіча, за злочини якого у 1980–х було помилково засуджено і розстріляно кілька невинних людей.

Говорять про змонтований відеозапис камер на станції метро «Жовтнева», на якій зображений не Коновалов, а інша людина, а Коновалова нібито хтось веде. На плівці є кількасекундні «провали» в часі, протягом яких щось відбувається... Говорять про те, як із Коновалова вибили свідчення, як його нудило на допиті, що списали випиту в день затримання горілку. Про загадкове мовчання головного підсудного, його байдужість до своєї долі, відмову від останнього слова (Коновалов лише вигукнув: «Не треба!»). Про зізнання другого обвинуваченого в тому, що його змусили обмовити Дмитра обманом і моральним тиском...

«Президентів у Росії було троє: той, хто висунув Путіна, той, кого висунув Путін, і, власне, сам Путін». «Путін із Медведєвим — убивці! Вони вбили мою мрію коли–небудь стати президентом Росії!» Таких анекдотів у російському сегменті інтернету зараз безліч. Хоча насправді росіянам, принаймні свідомим, не до сміху. У неділю, 4 грудня, в РФ відбудуться парламентські вибори, на яких виграє партія влади — «Єдина Росія» (хоча опоненти вже давно не називають її інакше, ніж «Партія жуліков і воров»). А ще через чотири місяці країна обере нового президента — Володимира Путіна. Результат виборів визначено заздалегідь, і в підсумках голосування не сумніваються ні влада, ні народ. Хоча останньому роль статиста не подобається дедалі більше, і освистання Путіна у спорткомплексі «Олімпійський» — яскраве тому свідчення. Втім на шлях ВВП у президентське крісло така дрібна прикрість навряд чи вплине. А шлях цей офіційно розпочався позавчора в іншому спорткомлексі — «Лужники», де на другому етапі свого з’їзду «єдинороси» одностайно висунули чинного прем’єра кандидатом на посаду глави держави. І цього разу багатотисячний зал випромінював на адресу Володимира Володимировича винятково «щенячі» емоції.

У Єгипті вчора стартували парламентські вибори — перші після повалення в лютому президента Хосні Мубарака, який керував країною понад 30 років. Виборчий процес розтягнеться аж до 10 січня. За цей час близько 40 мільйонів наділених правом голосу єгиптян мають обрати 498 депутатів Народних зборів — нижньої палати парламенту. Ще 10 законодавців призначить особисто маршал Мохаммед Хусейн Тантаві — голова Вищої військової ради, яка править у Єгипті до обрання нової світської влади. Третина парламентських місць дістанеться переможцям виборів в одномандатних округах, а решта — кандидатам, яких оберуть за пропорційною системою.