Сьогодні колегія Верховного суду Республіки Білорусь винесе рішення у справі про теракт у мінському метро, який 11 квітня забрав життя 15 і понівечив більше 200 людей. Прокурор Олексій Стук виступив за смертну кару для обох обвинувачених — 26–річних жителів Вітебська Дмитра Коновалова та Владислава Ковальова. Першого звинувачують безпосередньо у виготовленні бомби і здійсненні вибуху, другого — в тому, що знав про підготовку до злочину, але не повідомив правоохоронним органам. Крім того, обом ставлять у вину нерозкриті раніше вибухи у Вітебську 2005 року та в Мінську 2008–го, а також вибухи петард, які вони дітьми «запускали» в під’їздах.
На думку низки аналітиків та експертів, що стежили за ходом цієї справи, провини вітебчан не доведено, а їх розстріл стане для Білорусі «Вітебською справою–2». Першою була гучна справа маніяка Міхасевіча, за злочини якого у 1980–х було помилково засуджено і розстріляно кілька невинних людей.
Говорять про змонтований відеозапис камер на станції метро «Жовтнева», на якій зображений не Коновалов, а інша людина, а Коновалова нібито хтось веде. На плівці є кількасекундні «провали» в часі, протягом яких щось відбувається... Говорять про те, як із Коновалова вибили свідчення, як його нудило на допиті, що списали випиту в день затримання горілку. Про загадкове мовчання головного підсудного, його байдужість до своєї долі, відмову від останнього слова (Коновалов лише вигукнув: «Не треба!»). Про зізнання другого обвинуваченого в тому, що його змусили обмовити Дмитра обманом і моральним тиском...
Про все це йшлося й на прес–конференції за участю правозахисників і родичів Влада Ковальова, що відбулася в Мінську за два дні до винесення вироку.
Правозахисниця Людмила Грязнова звернула увагу на слова адвоката про те, що експертиза не виявила на одязі, волоссі й тілі Коновалова слідів пилу та інших частинок вибуху — якби він перебував у той момент на місці теракту, вони обов’язково мали б залишитися. Крім того, винуватість підсудних ставить під сумнів низький рівень їхньої освіти. «Коновалову закидають, що він створив вибухову речовину, але він ніяк не міг цього зробити в підвалу метр на метр в умовах панельного будинку, — вважає Грязнова. — І з тими знаннями, якими він володів, неможливо створити вибуховий пристрій, якому, як сказав голова КДБ Вадим Зайцев, немає аналогів у світі».
На думку правозахисниці, щодо цього суду «залишилося дуже багато запитань». Тому поспішати з винесенням рішення не можна, а матеріали треба надіслати на дорозслідування. Пані Людмила поставила у приклад норвезьку владу та її тривале судове розслідування справи терориста Андерса Брейвіка.
«Я знаю Діму (Коновалова). І з братом у нас завжди були добрі стосунки, спільні друзі. І я знаю, що хлопці цього точно не робили, — наголосила сестра одного з обвинувачених Тетяна Ковальова. — Діма — тихоня, він би ніколи на таке не пішов. А те, що про нього тепер говорять його друзі... Думаю, їх просто «попросили». Хлопець він хороший, тихий, любить матір. А мовчить, можливо, тому, що погрожують його сім’ї. Його батько та його брат теж були в КДБ, в СІЗО. Батько звідти вийшов сивий... Багато людей на нашій стороні, вони теж вірять, що хлопці не винні. Ми будемо боротися за те, щоб це довести і витягти їх із тюрми!».
«Ця моторошна за своїми наслідками трагедія вперше висвітила проблему смертної кари в Республіці Білорусь. Суспільство не вірить у винність Коновалова і Ковальова. Навіть почався збір підписів під петицією на їх захист, уже є близько 45 тисяч підписів із вимогою не засуджувати цих людей до страти. Це саме народна ініціатива, не правозахисників, — наголошує представник кампанії «Правозахисники проти смертної кари» Андрій Палуда. — Ми навмисне не коментували цей процес, а просто спостерігали за ним і мовчки оцінювали, щоб не чинити непрямий тиск ні на слідство, ні на судовий процес. Але так і не почули відповіді на основне питання: якими були мотиви для скоєння такого жахливого вчинку? Протокольне «для дестабілізації ситуації в Республіці Білорусь» приймати всерйоз просто несерйозно...
Про те, що доводи обвинувачення їх не переконали, наприкінці судових дебатів заявили навіть постраждалі під час теракту в мінському метро.
Мати одного з обвинувачених Любов Ковальова звернулася до президента Республіки Білорусь Олександра Лукашенка з проханням уберегти її сина Влада і його приятеля Дмитра Коновалова від смертної кари: «Звертаюся до вас як до глави держави, як до сина, як до батька і просто як до людини. Не знаю, чи дійде моє звернення до вас, чи правду від вас знову приховають, як це зробило попереднє і судове слідство...».
Жінка фактично сама виховала сина і дочку. «Навряд чи вам треба розповідати, як важко самотній жінці ростити хлопчика. Але ніхто, ніде і ніколи мені не дорікнув у негідному вихованні сина», — додала зі сльозами на очах пані Любов. Вона переконана: на місці її сина міг виявитися будь–хто. «Я прошу лише про одне: не дайте позбавити життя наших синів, винуватість яких викликає дуже багато сумнівів, — звернулася згорьована мати до Лукашенка. — Краще зараз визнати помилку, поки ще не пізно і можна ще все виправити. А як ні, то я готова до того, щоб замість моєї дитини розстріляли мене».
Відповідаючи на питання про закритість Дмитра Коновалова та його рідних (вони перебувають під охороною спецслужб і не йдуть на контакт з пресою), жінка зауважила: «Я неодноразово ходила до Коновалових — і перед судом, і під час слідства. До суду мама Діми була дійсно мамою: плакала, переживала. Але що сталося потім? Коли почалися судові слухання й вона не приїхала на суд, я пішла до неї. Я побачила там іншу людину — налякану. Їй було дуже важко розмовляти. Думаю, їм теж щось сказали, не даремно вона так стала поводитися щодо Діми і щодо мене. Я не можу сказати за маму Діми. Я її чудово розумію. Опинитися в такій ситуації — це страшно. Вона зараз мовчить.
Багато спостерігачів звернули увагу на те, що ще до винесення вироку до нього почали ставитися майже як до доконаного факту. На білоруських телеканалах ще з вечора 11 квітня проводили опитування на тему «Що б ви зробили з винними у теракті?», і багато опитаних висловлювалися за страту. Напередодні вердикту Верховного суду по каналу СТВ прозвучали слова одного з родичів загиблих, що смертної кари для Коновалова і Ковальова замало. У ситуації, коли в Білорусі виявилися заблокованими для користувачів низка незалежних інтернет–сайтів із повною інформацією по цій справі, громадською думкою можна маніпулювати.
Колишній слідчий і «афганець» Олег Волчек, який очолює організацію «Правова допомога населенню», висловив точку зору, вироблену спільно з вимушеними політемігрантами Володимиром Бородачем і Дмитром Петрушкевичем. (Перший — колишній командир військового спецназу і соратник зниклого екс–міністра МВС Юрія Захаренка, другий — екс–слідчий, що розслідував справу про викрадення політиків, бізнесменів і журналістів). «Наша головна оцінка: слідство проведене незадовільно, з перевищенням службових повноважень слідчою групою, — заявив Волчек. — Ми вважаємо, що цими хлопцями, яких зараз намагаються розстріляти, прикривається організована військова структура. Про що ще міністр Наумов (колишній глава МВС. — Авт.) заявив за місяць до відставки: що є законспірована, дуже високопрофесійна група, яку не можуть розсекретити у справі вибуху 2008 року. Проводячи аналогії між вибухами 2008 і 2011 років, ми прийшли до висновку, що це робили зовсім різні люди. Група, може, й одна, але люди різні».
Як ветеран Афганістану Волчек додав, що для виготовлення бомби, яка вибухнула в мінському метро, потрібні виняткові знання. «У нас не кожен офіцер в інженерно–саперній роті, де я служив, володів такими знаннями», — наголосив «афганець».
До речі, якщо порівнювати цей процес із «Вітебською справою» радянських часів, не можна не звернути увагу на нинішнє становище в суспільстві пов’язаних із тією справою слідчих. Той, хто визволив тоді Вітебськ від справжнього вбивці, — давно в опозиції, його попередник, що відправив на розстріл невинних, — у лавах можновладців... Називати імена цих людей тут не буду. Сам факт змушує замислитися.
На думку Олега Волчека, у справи про теракт у мінському метро можуть бути погані наслідки. «Мені здається, бомба 2011 року — підготовка до якихось серйозних дій, — поділився він. — Я не впевнений, що по Мінську можна знову ходити вільно і гуляти. Поки не буде встановлено замовників, виконавців, виробників...»
«Брейвік страждає на захворювання параноїдально–шизофренічного характеру. Експерти встановили, що він вважав, ніби є лицарем–тамплієром і здійснює вбивства з любові до людей», — сказано в документі.
Нагадаємо, в результаті подвійного теракту, вчиненого Брейвіком 22 липня, загинули 77 осіб. Спочатку прогримів вибух біля комплексу урядових будівель у центрі Осло, де розташована канцелярія прем’єр–міністра, а через кілька годин Брейвік у поліцейській формі відкрив стрілянину в молодіжному таборі правлячої Норвезької робочої партії на острові Утойя, що біля норвезької столиці.
Російські активісти активно вивчають «матбазу» масових протистоянь із правоохоронцями: щити, балаклави, коктейлі Молотова... За прикладами, благо, далеко ходити не треба: поряд, якихось шість сотень кілометрів, — Україна, де досвідчені товариші покажуть, навчать, передадуть досвід. >>
Лідер партії «Зміна» (Zmiana) Матеуш Піскорський не знав, що його партію фінансували російські спецслужби — така лінія захисту польського політика, заарештованого у Польщі за шпигунство та поширення антиукраїнських настроїв. Прокуратура і Агенція внутрішньої безпеки стверджують, що все було саме навпаки. >>
На тлі низького безробіття та великої кількості вакансій чеський уряд започаткував нову державну програму запрошення іноземних фахівців, повідомляє «Радіо «Свобода». Ідеться передусім про кваліфіковану робочу силу, яка зможе закрити прогалини на чеському ринку праці, а головним джерелом таких фахівців чехи бачать Україну. >>
Міністри фінансів країн єврозони та представники Міжнародного валютного фонду після 11-годинних переговорів у Брюсселі домовилися вчора про новий транш допомоги для Греції в 11,5 млрд. доларів (10,3 млрд. євро) та реструктуризацію боргу, повідомляє Бі-Бі-Сі. >>
