Рада Безпеки ООН вкотре не змогла ухвалити резолюцію щодо Сирії. Позавчора, після тижня запеклих дискусій, проект заветували Росія та Китай.

За вікном — 20 градусів морозу. Але на деяких вулицях Москви людно, як на сочинському пляжі в розпал літа. «Неможливо перемогти народ, який їсть морозиво при температурі –40», — цю фразу, яку приписують Черчіллю, минулої суботи і в Білокам’яній, і в багатьох інших містах Росії цитували часто. Всупереч побоюванням організаторів, мороз не лише не розлякав, а ще більше згуртував опозиційно налаштованих громадян: третій великий мітинг опозиції (після зібрання на Болотній площі 10 грудня та на проспекті Сахарова 24 грудня 2011 року) виявився наймасовішим. Дарма предстоятель Російської православної церкви Кирил наголошував, що правовірні РПЦ–християнини по мітингах не шастають, а вдома моляться.

До проповіді патріарха не дослухалися не лише учасники «неканонічного» мітингу «За чесні вибори», а й прихильники цілком достойної благословення Святійшого Кирила позиції «Хто, якщо не Путін?». Отямившись від несподіваної масовості перших за два десятиріччя справді потужних акцій опозиції, влада вперше відреагувала на них своїм «клином»: зібравши «антипомаранчевий» мітинг під гаслом «Нам є що втрачати». Дані щодо чисельності обох акцій, залежно від того, хто рахував, кардинально розходяться. За незалежними оцінками, кількість людей була приблизно однаковою — 80–100 тисяч. Щоправда, якщо на Болотну люди йшли за покликом серця, то на Поклонну — переважно за рознарядкою.

У постреволюційному й післявиборчому Єгипті знову НП: 74 особи загинули та більш як тисяча зазнали поранень у бійці між футбольними вболівальниками. Трагедія сталася позавчора ввечері в місті Порт–Саїд, де місцевий клуб «Аль–Масрі» переміг суперників зі столичної команди «Аль–Ахлі» з рахунком 3:1.

«Головне — одягнутися тепло, а не «по моді»: якщо ви будете виглядати як справжній хіпстер, але при цьому відморозите собі всі органи, ця жертва навряд чи піде на користь протестному руху. Термобілизна, валянки, рукавиці, зимова шапка — наше все.

Про ліквідацію наслідків землетрусу, який 12 січня 2010 року фактично дощенту зруйнував Республіку Гаїті, італійські газети писали... з гордістю: «Відтепер увесь світ переконається, що символом Італії можуть бути не лише спагеті й мафія, а й невичерпний альтруїзм».

Заборонити опозиції проводити масштабні акції протесту, на які збираються десятки тисяч людей, російська влада вже не наважується. Хоча й запроторює їх якнайдалі від центру Москви — на Болотну площу (саме там відбудеться й запланований на суботу наступний великий мітинг), проспект Сахарова тощо. Але вбачати в цьому кроки до демократизації не варто. Свідченням тому, що йдеться лише про банальний острах, є ставлення російських можновладців до маленьких осередків протесту, які, як і раніше, жорстко розганяє поліція.

Майже чотири мільйони китайців залишилися без водопостачання внаслідок однієї з найбільших за останні роки екологічних катастроф. Як повідомляє Бі–Бі–Сі, на території Гуансі–Чжуанського автономного району, що на південному заході Китаю, стався викид у річку Лунцзян близько 20 тонн сполук високотоксичного кадмію. Це один із найсильніших канцерогенів, тож забруднену ним воду не можна не лише вживати, а й користуватися нею для купання, прання тощо.

Інтернет вирує: протести проти «антипіратської» угоди АСТА, яка обмежує свободу у всесвітньому павутинні, з кожним днем набирають обертів. А в Польщі та Словаччині тривають вуличні акції протесту із закликами до парламентів не ратифікувати цей документ. Польські публіцисти порівнюють масштаби демонстрацій, у яких бере участь переважно молодь, із протестами напередодні створення 1980 року незалежної профспілки «Солідарність». Тільки тепер покоління, яке виросло на свободі інтернету, створює свою «солідарність свободи». На думку соціологів, завдяки цим акціям раніше аполітична молодь учиться громадській активності.