Дві важливі для автономії держпрограми Кабмін України під головуванням Юлії Тимошенко концептуально розглянув і схвалив на своєму першому регіональному виїзному засіданні 30 липня у Сімферополі. Вони взаємопов'язані і, за задумом урядовців, мають стартонути у наступному році; розраховані, відповідно, на 10 і 14 найближчих років. Найдешевша з них, «питна», «коштує» всього 1 млрд. гривень, тоді як реалізація «Морського берега» обійдеться аж у 15—20 млрд. доларів (10% цієї суми мають скласти бюджетні витрати, решта — інвестиції). Щодо останньої, то йдеться про розвиток і вирішення проблем інфраструктури берегової смуги півострова довжиною 1500 і шириною 10 кілометрів, а також розвиток тутешнього рекреаційного комплексу. Сюди входить визначення земель оздоровчого, природоохоронного, рекреаційного значення , проведення її інвентаризації, розробка генеральних планів забудови прибережних населених пунктів і схем планування території АРК, інженерний захист узбережжя, будівництво і реконструкція об'єктів водозабезпечення, очисних споруд, визначення пріоритетів промислового розвитку регіонів залежно від їхньої спеціалізації тощо.

Кінець липня — традиційно «найгарячіша» пора відпусток. А тут ще й така шалена спека, від якої плавляться мізки й навіть у найпалкіших трудоголіків зникає будь-яке бажання працювати. Тож природно, що кожен, кому поталанило бодай на кілька днів вирватися з роботи, прагне втекти із задушливого міста подалі — бажано якнайближче до моря. Не є винятком із цього літнього правила й урядовці, які також потяглися на південь.
Кореспондент «УМ» мимоволі став свідком пляжно-розважального уїк-енду наших керівних зверхників.

Україна — морська держава, тому без потужного й боєздатного флоту їй не обійтися. На жаль, наші Військово-морські сили, як і всі Збройні сили загалом, на брак проблем поскаржитися не можуть. Але добре вже те, що українська влада це усвідомлює й працює над тим, аби знайти можливості для оснащення ВМС сучасним обладнанням та вирішити соціальні проблеми військовослужбовців. У цьому їх учора «на місці», перебуваючи в Севастополі на святкуванні Дня Військово-морських сил України, особисто запевнив Головнокомандувач ЗСУ, Президент Віктор Ющенко.

Учора вперше за останні роки прес-служба Запорізької міськради не підтвердила кореспонденту «УМ» факт участі делегації обласного центру в урочистостях з нагоди Дня ВМС України, які минулих вихідних проходили в Севастополі. І річ не в тім, що в запорізького мера Євгена Карташова наразі менш приємні клопоти, викликані претензіями правоохоронців до його персони; де-юре вже відпала потреба у шефських зв'язках із підводним човном «Запоріжжя»: З5-річну субмарину включено до переліку списуваних. Про намір скоротити чисельність військових кораблів на дві третини минулого тижня заявив мас-медіа заступник начальника Генштабу ЗС України Григорій Саковський. Ще раніше оприлюднював такі плани міністр оборони Анатолій Гриценко: прикро, мовляв, однак ми змушені щось продати, щось відправити на утилізацію чи до музеїв.

Українки — найгарніші у світі жінки, найкращі господині й найвідданіші дружини. Але якщо ці твердження вже давно сприймаються на рівні аксіоми, то застосовувати найвищий ступінь порівняння до визначення «успішні і впливові» щодо українських жінок у світових масштабах раніше було б щонайменше дивно. Доти, доки на владний олімп України не зійшла Юлія Тимошенко. Тепер чарівна «жінка з косою» не лише чіпко тримає у своїх маленьких, але залізних ручках український уряд, а й змушує себе поважати за межами держави. Яскравим доказом чого є входження Прем'єр-міністра України у перелік 100 найвпливовіших жінок світу, оприлюднений авторитетним американським журналом «Форбз». Потрапити до рейтингу цього видання, яке регулярно укладає списки найзаможніших людей світу, найвпливовіших політиків, найпопулярніших акторів тощо, дуже непросто. А посісти одне з «призових» місць — і поготів.

Протистояння між Національною радою України з питань телебачення й радіо та колишнім Держкомінформом — Державним комітетом телебачення і радіомовлення — у боротьбі за престижний будинок на вулиці Прорізній стає дедалі більше схожим на детективну історію, та ще й з елементами містики. Днями перший заступник голови Держкомтелерадіо Анатолій Мураховський розповів «УМ», що підозрює Нацраду в... зв'язку з нечистою силою: «Відколи вони тут з'явилися, в будинку почали коїтись містичні речі: усюди літають кажани, в коридорах валяються дохлі пацюки, одна наша працівниця захворіла на рожу.

Обговорювати долю депутатського мандата екс-«губернатора» Харківщини Євгена Кушнарьова для його колег з обласної ради вже стало частиною постійної роботи. Починаючи з листопада минулого року, регіональний «парламент», здається, тільки тим і зайнятий, що шукає Євгену Петровичу відповідне до його мінливого статусу місце. Причому з подачі самого пана Кушнарьова, який, з одного боку, ніби бридливо відсторонився від облради в усній та письмовій формі, а з іншого — формально тримається за неї, розбурхуючи з цього приводу інформаційні пристрасті.

На Юлію Тимошенко готували замах. А може, ще й досі готують, позаяк її позиція щодо Нікопольського феросплавного заводу не змінилася. А саме цей стратегічний (для української економіки і чиїхось кишень) об'єкт став причиною, через яку невідомі кілери точать на Юлю зуб.
Таку сенсаційну новину оприлюднив відомий своїми журналістськими розслідуваннями журналіст Володимир Бойко, якому, за його словами, інформацію «скинули» з достовірних дипломатичних джерел.

«Медове півріччя у відносинах між новим Президентом і пресою закінчилося», — статті з такими резюме вчора з'явилися в деяких інтернет-ЗМІ, про це, зокрема, пишуть і британці з Бі-Бі-Сі. Підстава — з'ясування стосунків після появи журналістських матеріалів про рівень добробуту та поведінки президентського сина Андрія. Реакція на цю дратівливу тему Віктора Ющенка на прес-конференції в понеділок стала підставою для нової акції журналістської солідарності. До цього часу журналісти писали спільні відкриті листи лише за часів кучмізму з його «темниками» і відрізаними журналістськими головами. І ось знову час настав. Бачачи перші паростки загрози для вільних медіа й чуючи «наїзди» на інтернет-видання Георгія Гонгадзе — «Українську правду», колеги-журналісти склали «Вимогу до Президента України Віктора Ющенка».