Останнім часом мешканцям Києва, які намагаються врятувати свій двір і зелені насадження від забудови, живеться непросто. Незважаючи на те, що більшість конфліктних будівництв відбувається без належного оформлення документів, забудовники свою справу доводять до завершення. Протестувальники ж стають жертвами свавілля охоронців, міліції та судочинства.

Ось один із таких прикладів. Чотири місяці в Печерському суді розглядають справу Олександра Гудими — противника будівництва багатоповерхівки на бульварі Лесі Українки, 7—9. Його звинувачують у хуліганстві і нападі на охоронця будівельної організації. Сусіди Гудими переконані: Олександр відстоює інтереси громади, а будівництво є незаконним.

У рахунках, котрі прийдуть киянам у серпні, будуть уже зовсім не ті цифри, до яких вони звикли. Комунальні тарифи підвищаться приблизно на 30%. Централізоване опалення для населення за наявності лічильників становитиме 184,41 гривні за 1 гігакалорію (замість 130,6), за їх відсутності — 2,26 гривні за 1 квадратний метр опалювальної площі на місяць (було 1,6 гривні). Тариф на гаряче водопостачання за наявності лічильника становитиме 11,75 гривні за 1 кубометр (було 8,8 гривні); за його відсутності у квартирах із ваннами, обладнаними душами, за одну людину на місяць — 41,14 гривні (було 30,8 гривні). Загалом, за підрахунками мерії, це збільшить рахунок за квартплату на 17,5%. Із серпня за однокімнатну квартиру в середньому замість 191 гривні доведеться заплатити 222; за двокімнатну замість 361 — 423; а квартплата на трикімнатну зросте з 495 до 580 гривень.

У столиці — революційні зміни: за київським мером Леонідом Черновецьким «регіонали» призначили «наглядача» Олександра Попова. Віднедавна міністр житлово­комунального господарства оселився в колишньому кабінеті Олександра Омельченка й обіймає посаду першого заступника голови КМДА. Уже й перші кадрові рішення є: цілу бригаду заступників Черновецького відправлено у вільне плавання. Експерти переконують: відтепер саме Олександр Попов виконуватиме обов’язки міського голови. А Леонід Черновецький перетвориться на «британську королеву», який «царствує, але не править». Так, Партія регіонів починає наступ на столицю, де має низький рейтинг, і передвиборчу кампанію: із Попова «регіонали» мріють виплекати повноцінного кандидата на виборах мера. Часу в Олександра Попова на це чимало, адже місцеві вибори в Києві, швидше за все, відбудуться не раніше, ніж через два роки.

Цієї суботи на Русанівській набережній пройшло наймасштабніше змагання з дуркування. 43 команди по п’ять осіб у кожній одна за одною розганялися та падали у воду, а при цьому ще й намагалися справити приємне враження на журі. На дійство прийшла подивитися небувала кількість народу. Близько 60 тисяч людей густо обліпили схили Русанівського каналу, а також створили тут невеличкий транспортний колапс. Разом усе це називали «Ред булл флюгтаг».

Якщо ви мрієте побачити Київ із висоти пташиного польоту, то така можливість уже є для кожного охочого: віднедавна у столиці діє оглядовий майданчик. Він розташований над останнім поверхом новобудови поблизу Севастопольської площі. Історична місцевість Александрівська Слобідка, де розташовано комплекс, сама по собі є одним із найвищих місць у Києві. А 25–поверхова будова додає до цієї висоти ще 100 метрів. З оглядового майданчика відкривається масштабна панорама усієї правобережної частини міста.

Багатостраждальний пам’ят­ник Івану Мазепі, який мав би прикрасити в Полтаві Іванову гору, можуть встановити у столиці. Як розповів «УМ» народний депутат від НУНС, голова полтавської «Просвіти» Микола Кульчинський, через протидію міської влади Полтави монумент українському гетьману (на зведення якого збирала гроші вся Україна) досі лежить на складі одного з художніх комбінатів. Тож якщо пам’ятник не вдасться встановити у Полтаві, він з’явиться в Києві: Києво–Могилянська академія вже висловила бажання «оселити» монумент поблизу своїх стін. Микола Кульчинський каже, що свого часу в Києві обговорювали появу гетьманського монумента — провели конкурс на кращий пам’ятник Мазепі, обрали його переможця. Але вартість пам’ятника — 10 мільйонів гривень. За такі гроші, переконує Кульчинський, ніхто його не робитиме.

Патріарх Московський і всія Русі Кирил днями звернувся до адміністрації української столиці з дивною пропозицією — перейменувати вулицю Івана Мазепи. Мовляв, на цій вулиці розташована Києво–Печерська лавра, отож хай вона і зветься Лаврською. Дехто з депутатів пристав на таку пропозицію, було підготовлено навіть відповідне рішення.

Ще у 80–х–роках ХХ століття кияни дуже пишалися тим, що їхнє місто визнавали найзеленішим у Європі. Проте, за даними останнього дослідження британського журналу Economist, найзеленішою столицею названо Копенгаген. Київ посів останнє, 30–те місце. Причини дві — численні забудови територій зелених насаджень і величезна кількість шкідливих викидів автомобілів. Ще тридцять років тому в Києві на одного жителя припадало не менше 20 квадратних метрів зелених насаджень. Нині цей показник знизився до 14 (а в тому ж Копенгагені — 35 квадратних метрів на одного жителя).

Минулий тиждень пройшов під знаком пошуку істини: чи труїли тварин у столичному зоопарку, хто труїв і чим? Висувають абсолютно протилежні версії, відкрито називають імена отруйників. Словом, вода вийшла суперкаламутна (складається враження, що саме така мета і була поставлена якимось невидимим режисером). Однак, якщо уважніше вдивитися в цю каламуть, випливають дуже цікаві факти і паралелі.