Каша в стилі «хеві–метал»

60 відсотків вирощеного та зібраного в Китаї рису не відповідає навіть досить вільним китайським нормам безпеки харчових продуктів. Як свідчать китайські засоби масової інформації, головний продукт споживчого кошика мешканців КНР буквально нашпигований небезпечними для здоров’я важкими металами.

Брехня ціною в тисячі життів

Британська газета «Гардіан» опублікувала сенсаційне інтерв’ю з іракським інженером, який свого часу вперше заявив, що в розпорядженні Саддама Хусейна є біологічна зброя. Саме на основі свідчень Ахмеда Альвана аль–Джанабі, відомого американській та німецькій розвідкам під конспіративним псевдо Curveball (Кручений м’яч), Сполучені Штати Америки 2003 року почали військову інтервенцію до Іраку. Тепер інформатор ЦРУ та інших західних розвідок зізнався, що вигадав інформацію про наявність у Іраку біологічної зброї й таємних заводів з її виробництва, бо прагнув повалення режиму Саддама Хусейна.

Так заповідав Пророк

Так заповідав Пророк

Півтора мільярда віруючих в Аллаха цими днями і впродовж наступного місяця висловлюватимуть свою радість iз нагоди дня народження «останньої печаті» Всевишнього, пророка Мухаммеда. Його вважають не лише останнім посланцем Аллаха, історичною особистістю й засновником перших мусульманських громад, а й людиною, зі слів якої був записаний Коран.

Без чеченського сліду

Уже опізнані всі 35 жертв терористичного замаху в московському аеропорту Домодєдово, і сьогодні відбудуться перші похорони окремих загиблих. Ніхто надалі не взяв на себе відповідальність за цей замах, але слідство поступово просувається вперед.

Поезія не має віку

Поезія не має віку

Японія ошаленіла вiд віршiв 99–річної на цей час мешканки Токіо Тойо Сібати, повідомляють британська газета «Гардіан» та агенція «Рейтер». Свою першу антологію поезій iз 42 віршів під назвою «Куїкенаїде» (у вільному перекладі з японсьої як «Не втрачай серця», так і «Не втрачай настрою») Тойо Сібата видала наприкінці 2009 року у віці 98 років.

Чи знайде Європа управу на Кремль?

Чи знайде Європа управу на Кремль?

Влада «донецьких» відверто ігнорує всі запити та звернення української опозиції щодо вирішення особливо нагальних питань та проблем. Це, зокрема, стосується і ситуації, яка склалася з правами українців у Росії та навколо української бібліотеки в Москві.

«Качка по–пекiнськи» для української економiки,

«Качка по–пекiнськи» для української економiки,

Китай — країна, дружби з якою шукають усі національні економіки. Наша — не виняток. Для пожвавлення торговельно–економічних стосунків із КНР на початку вересня з державним візитом у Пекін літав Президент Віктор Янукович, із ним два літаки вітчизняних бізнесменів. Чим вдалося зацікавити тамтешніх господарів і які обіцянки привезли в Київ наші державні й бізнесові мужі, «УМ» розповів Ігор Литвин, голова Правління асоціації українсько–китайського співробітництва, Надзвичайний і Повноважний Посол України, Посол у Китаї у 1999—2001 роках.

Із Китаю — з биком і $4 мільярдами

«МЗС Росії висловило стурбованість у зв’язку з виступом Віктора Януковича в Пекіні, в якому Президент України заявив про бажання встановити ДОБРОСУСІДСЬКІ відносини з Китаєм». Це всього лише анекдот, хоча така заява з вуст нашого Віктора Федоровича навряд чи когось здивувала б. Хоча в такому разі російському зовнішньополітичному відомству навряд чи варто було б хвилюватися. Як, утім, і радіти з того, що В.Я. має на увазі приєднання України до нинішнього великого сусіда КНР — геополітичні казуси Януковича з «обмовками по Фрейду» зазвичай не пов’язані.

Анекдоти — анекдотами, а пафосні епітети, якими супроводжувала перший за дев’ять років візит Президента України до Китайської Народної Республіки провладна українська і китайська (там вона завжди провладна) преса, мимоволі викликають повагу до здобутків нинішнього господаря Банкової на «дуже східному» напрямку. Тут вам і «епохальний», і «проривний», і «історичний» — здається, Піднебесну ми полонили раз і назавжди. Справді, сума укладених за ці чотири дні контрактів, яку озвучують на Банковій, вражає — 4 мільярди доларів. І йдеться зовсім не про ввезення на наш ринок китайського ширвжитку, яким і без того завалені всі крамниці та базари, а про серйозні інвестиції в українську економіку. Та чи втіляться ці домовленості в реальність — покаже час. Надто вже часто закордонні візити наших керманичів супроводжують піднесені реляції, про які через рік–два навіть їхні автори воліють не згадувати — надто вже багато вони породжують очікувань і надто мало — конкретних результатів.