Ситуація у селах Мелітопольського району нормалізується. Влада створила всі умови для майже восьми тисяч евакуйованих з небезпечної зони. А люди чим могли допомагали «біженцям». Як розповів директор Запорізького інтернату № 9 Віктор Зеленський, люди несли одяг, харчі, іграшки для дітей. Масово. Молоді і літні. Нарікань у цьому плані від евакуйованих до Запоріжжя, Мелітополя, Михайлівки та інших населених пунктів не було.

Місце зустрічі змінити не можна. Як тринадцять років тому Микола Баграєв сказав «Каховка», значить, Каховка. Місцеві жителі швидко зрозуміли, як із цього можна скористатися. І тепер перше, що бачиш при в'їзді до міста, — не величезна сцена й розкішний білий корабель «Маршал Рибалко», де живуть зірки, а море жіночок із табличками «Здаю кімнату» та... «Продам хороше місце на пагорбі перед сценою». Між рядами з питвом, солодощами і сувенірами всі дерева і стовпи обліпили школярі. Вони навіть примудряються танцювати, сидячи на гілках. Навпроти них — величезна двадцятитонна, зроблена з металу для літаків, сцена. А під ними — вісімдесят тисяч людей. Окремою купкою стоять комуністи. У них своє свято життя — мир, труд, май, і з ними, як у дитячому садку, ніхто гратися не хоче.

Неординарний позов розглядав минулого тижня місцевий суд Ленінського району Запоріжжя. Відповідачем є засуджений екс-віце-президент запорізького банку «Слов'янський» Борис Фельдман, позивачем — ліквідаційна комісія цього ж банку. Головний «ліквідатор» Олександр Волков вважає, що для подання позовної заяви достатньо висновку Артемівського суду: пан Фельдман, мовляв, поцупив 7 мільйонів 466 тисяч 260 гривень. Нехай, мовляв, віддає, аби було чим розрахуватися з вкладниками.

«Україна молода» 23 квітня інформувала читачів про інцидент, що мав місце у Мелітополі: затриманий у зв'язку з підозрою у скоєнні злочину Микола Загачевський помер у лікарні. Висновок судмедекспертизи (цироз печінки) дружина померлого поставила під сумнів (на тілі були синці від побоїв) в офіційній заяві до прокуратури. Як повідомила кореспондентові «УМ» прес-секретар прокурора Запорізької області Маріанна Власова, слідчий відділ порушив карну справу «за фактом перевищення службових повноважень співробітниками Мелітопольського відділу боротьби з оргзлочинністю». Були всі підстави висловити припущення, що дружина Загачевського має рацію: допитуючи її чоловіка в міліції, «передали куті меду», і підозрюваний помер. «УМ» прогнозувала, що порушену кримінальну справу буде «спущено на гальмах».

Навігація, неминучістю відтермінування якої так довго лякали дачників Запоріжжя, все-таки розпочалася. Попри низку і досі не врегульованих «нюансів» у стосунках між владою і річковиками, міська рада таки відшукала кошти, аби розрахуватися з річковим портом за перевезення пільговиків упродовж минулого року.

Згідно з оприлюдненою інформацією, такий регіон, як Запоріжжя, «вибився» у трійцю лідерів iз «незаконослухняності суддів». Голова Верховного Суду Василь Маляренко повідомив ЗМІ, що в області відкрито тридцять дисциплінарних проваджень, вісьмох суддів уже покарано, з двох узагалі знято суддівську мантію. Кільдюшкін iз колегою, вірогідно, не останні, кого виштовхали з потяга Феміди «вершителі» доль. Днями до Вищої ради юстиції звернулися народні депутати Юрій Артеменко і Олексій Бабурін із проханням дати правову оцінку дій Петра Коваля, судді місцевого суду Орджонікідзівського району Запоріжжя (одне з порушень представника Феміди — прийняття до розгляду позовів до осіб, котрі мешкають в Одесі). Незрозуміло чому ще один суддя залюбки долучився до розборок між власниками консорціуму «Металургія». Так само ніхто не пояснив мотив, яким керувалися судді, котрі своїм рішенням унеможливили користування Дніпроспецсталлю своїми ж промвідвалами у Балці Середній (на звалищі й досі сотні мільйонів доларів добувають для кримінальних авторитетів «старателі» приватних фірм).

У такий спосіб біля стін запорізького управління Державного департаменту України з виконання покарань вони вимагають повернення боргів від однієї з тюрем області. Ініціатор голодування, директор дніпропетровського приватного підприємства «Візір» Олена Головенко, пояснює, що до такого кроку відчаю довелося вдатися з причин доволі банальних. Згідно з підписаними угодами вони поставили на адресу Біленьківської виправної колонії №99, розташованої в Запорізькому районі, продукцію на суму понад 68 тисяч гривень (це були продукти харчування та електролампочки). Однак розплачуватися з ними ніхто не бажає. Звертатися до Господарського суду підприємці не бачать сенсу, бо, за свідченням Олени Петрівни, вони вже мають невдалий досвід вибивання боргів через суд. А тому у правосуддя не вірять.

Позавчора у небезпечний спосіб вирішили розважитися п'ятеро запоріжців. На моторному човні «Казанка» молодики гасали в акваторії порту імені Леніна, прихопивши з собою ще й трьох дітей. Позаяк плавзасіб розрахований на перевезення лише чотирьох людей, неподалік одного зі шлюзів ДніпроГЕСу він перекинувся. На лемент потопаючих відгукнулися не тільки водолази рятувальної станції №3, а й теплохода «Римський-Корсаков» (капітан Іван Терешков). За інформацією облуправління МінНС, уже через сім хвилин потопаючих було піднято на борт. Після медичного обстеження з власної волі потерпілих відпустили додому. Жаль, якщо ця пригода стане уроком лише для надміру ризикованої компанії.