У ніч на вівторок у шляхову пригоду втрапили футболісти запорізького фармклубу «Металург». За кілька десятків кілометрів від Полтави перед «Ікарусом» несподівано вигулькнув «Москвич». Завдяки миттєвій реакції запорізького водія вдалося уникнути лобового зіткнення (у такому випадку, до речі, власник і пасажири легковика навряд чи відбулися б легким переляком). Автомагістраль була після дощу слизькою і спортклубівський «Ікарус» опинився у кількаметровому кюветі, інформує прес-аташе ФК «Металург» Ігор Павленко. Порушник з місця аварії дременув.

На запорізькій землі продовжують лунати вибухи, але вже не у «виконанні» військових, а невідомих зловмисників. Учора, о 9-й ранку, майже в самісінькому центрі Запоріжжя, в одному з будинків по проспекту Металургів пролунав вибух. Сталося це, коли 25-річний підприємець, підійшовши до офісу своєї фірми, що спеціалізується на художній ковці металу, побачив перед вхідними дверима картонний ящик і спробував його відсунути.

У наш час уже нікого не здивуєш ситуацією, коли на лаві підсудних опиняються ті, хто, здавалося б, сам повинен ловити і саджати. «Правоохоронці в наручниках? Чи й не дивина», — відмахнеться пересічний громадянин, уже ситий гучними справами про перевертнів, наркомафію в погонах, або сутеренів, а за сумісництвом міліціонерів тощо. Сьогодні поширеними є дві думки, щодо причин того, чому окремі правоохоронці потрапляють за грати. Перша: засвітився у своїй діяльності поза законом, був необережним, на противагу колегам iз правоохоронного цеху. Друга: чесного і непідкупного офіцера, звитяжного борця зі злочинністю, підставили бандюги. Саме навколо цих двох версій коливається зараз суспільна думка стосовно резонансної справи запорізьких убозівців, звинувачених у перевищенні службових повноважень і тортурах.

До сьогодні дві третини мешканців Запорізької області вживають воду, назвати яку питною язик не повертається (офіційна статистика традиційно віддзеркалює намір чиновників мінімізувати проблему «приємнішим» відсотком). Керівники регіону визнають, що від дефіциту найнеобхіднішого — води — потерпають щонайменше 433 населені пункти. За інформацією обласної СЕС, бактеріологічна забрудненість комунальних водогонів перевищує допустимі норми на 30 (у Токмаку, Василівці, Пологах, Веселому) і навіть 50 (у Бердянську і Мелітополі) відсотків! Третина водопровідних мереж і очисних споруд давно відпрацювала свій амортизаційний ресурс; планово-попереджувальні ремонти обладнання й агрегатів насосних станцій фахівці здійснюють лише на сорок відсотків.

Непрогнозовано завершилася комерційна поїздка до Запоріжжя кількох підприємців із Краснодона. Луганчани спеціалізуються на гуртовій торгівлі продуктами харчування, і запоріжці звабили їх вигідною пропозицією: міняємо цукор на борошно. Отже, домовилися про місце і годину зустрічі.

Сторожа Південного цвинтаря, що в Космічному районі обласного центру, недільного ранку ледь не знепритомніла, побачивши наслідки нічного візиту зловмисників. Ущент розбито майже сімдесят мозаїчних пам'ятників, кілька десятків — гранітних; повисмикувані хрести стирчали «ногами» догори...

Йдеться про старовинний будинок на легендарному острові, у якому мешкав знаменитий інженер Преображенський, творець унікального мостового переходу через Дніпро. Тривалий час у громаді точилися жваві дискусії з приводу доцільності облаштування у ньому «осередку дипломатії якоїсь країни»: це ж Хортиця! По-іншому розсудив у травні 2002 року тодішній міський голова Запоріжжя Олександр Поляк і його команда. Визначальною виявилася та обставина, що орендар історичної споруди, одна із ЖЕКівських контор, упродовж багатьох років використовував її як склад. Навколишня територія перетворилася на сміттєзбірник, а сам будинок було занедбано настільки, що Запорізька облінспекція з охорони пам'яток культури та історії невдовзі змушена була констатувати: споруда вже не є історичною цінністю. Це було крапкою у тривалому протистоянні думок і позицій як фахівців, так і пересічних запоріжців: якщо не шануємо те, що маємо, то нехай вже болгари облаштовують у будинку пана Преображенського своє консульство.

Звичайно, що головний матч туру відбувся у Дніпропетровську, де «Дніпро» приймав «Динамо». Принциповість протистояння, що наповнює зустрічі цих команд з поверненням на тренерський місток «Дніпра» Євгена Кучеревського, лише на користь футбольним уболівальникам, які з суботнього дійства мали б отримати неабияке задоволення.

Олімпійська чемпіонка-96 зі спортивної гімнастики, переможниця багатьох міжнародних турнірів Лілія Подкопаєва здійснила днями візит до Запоріжжя. Спілкуючись із пресою, вона згадала, що саме в цьому місті легендарна Людмила Турищева вручила їй красивий сервіз за перемогу на одному з перших офіційних турнірів. Дана обставина є одним з аргументів на користь проведення у запорізькому палаці спорту «Юність» у вересні цього року другого міжнародного турніру «Золота Лілія». Як відомо, перший відбувся у Донецьку і зібрав зірок спортивної гімнастики не тільки України, а й США, Росії, Болгарії, Румунії, Бразилії.