Правозахисна організація «Міжнародна амністія» (Amnesty International) визнала в’язнями совісті трьох учасниць скандального російського колективу Pussy Riot. Назва колективу в перекладі означає «Заколот киць», або «Бунтівні кицюні» (це «цензурний» переклад, оскільки англійською слово pussy означає й «неофіційну» наз­ву жіночого статевого органа). І дівчата її «відпрацьовують» сповна. «Киці» називають себе феміністською панк­групою й організовують «нелегальні акції в нелегальних місцях» — від виступу на даху слідчого ізолятора до Красної площі, де дівчата напередодні президентських виборів у Росії безстрашно прокричали пісню «Путін зассал». Проте найрезонанснішою виявилася їхня остання акція: «молебень» «Богородіца, Путіна прогоні!» в Храмі Христа Спасителя.

Парафування угоди про асоціацію з Євросоюзом — дуже важливий крок на євроінтеграційному шляху України. Проте відкорковувати шампанське ще зарано. Адже головні випробування, судячи з усього, ще попереду. «Події, що відбуваються протягом останніх двох років, починають створювати складності для переходу до наступних кроків, які могли б забезпечити втілення в життя цієї угоди», — наголосив учора під час медіа­клубу, організованого Інститутом світової політики, голова представництва Євросоюзу в Україні Жозе Мануел Пінту Тейшейра.

Останні два дні у Москві пройшли під знаком резонансних пожеж. І якщо перша з них, у вежі «Восток» ділового центру «Москва–сіті», обійшлася без жертв, то в другому випадку все склалося набагато трагічніше. У вогні, що охопив Качалівський ринок, загинуло щонайменше 17 людей. Усі — нелегальні працівники з Таджикистану...

Після завершення парламентських і президентських виборів у Росії настає політична «відлига» (або її видимість): учора під час зустрічі з представниками опозиції глава Російської Федерації Дмитро Медведєв підписав закон про спрощення реєстрації партій. Відтепер мінімальна кількість членів партії, необхідна для її офіційної реєстрації, становитиме не 40 тисяч, а лише 500 осіб. Окрім того, міністерство юстиції не зможе відмовити партії в реєстрації одразу, як раніше — тепер політичним силам спершу вказуватимуть на помилки в документах і пояснюватимуть, як їх усунути. «Міністерство юстиції має бути фільтром з усунення недоліків, а не заградзагоном при реєстрації партій», — наголосив президент.

Екс–очільник компанії ЮКОС Михайло Ходорковський достроково на свободу не вийде. Як повідомляє газета «Ізвєстія», президент Росії Дмитро Медведєв поставив негативну резолюцію на експертному висновку про інститут помилування, переданому йому Президентською радою з прав людини. «Він вважає, що президент не повинен милувати того, хто його про це не просив», — розтлумачив журналістам «візу» глави держави голова Президентської ради Михайло Федотов. Сам Медведєв обґрунтовувати свою позицію не став — має таке право. Проте за чутками з джерел у президентській адміністрації, він наполягає, що Ходорковський має просити про помилування, аби його отримати. Або й не отримати.

«Народився в сорочці» — інакше й не скажеш про власника квитка на рейс російської авіакомпанії «Ютейр» із Тюмені до Сургута, який із невідомих наразі причин не з’явився на посадку. Решті 39 пасажирам та чотирьом членам екіпажу літака ATR–72 пощастило менше. Учора вранці, фактично одразу після злету з аеродрому Тюмені, лайнер упав, розвалився на частини і загорівся. Уся команда та 27 пасажирів загинули одразу, за життя ще 12 людей, троє з яких перебувають у вкрай тяжкому стані, борються лікарі. Одного з по­страждалих рятувальники, які прибули на місце катастрофи за лічені хвилини, буквально витягли з полум’я.

3 квітня 1801 року. «Два століття тому почалася відлига: указом імператора–ліберала Олександра І російським підданим було знову дозволено здійснювати поїздки за кордон». Саме так і написано у виданні «Московія» з «Бібліотеки В.С. Черномирдіна». Дивне уявлення про лібералізм та відлигу. Відлунням того лібералізму був ще пункт у радянській анкеті про зв’язки із закордоном. Узагалі все, що по той бік кордону, в Росії традиційно сприймалося як щось підозріле та вороже. А от щодо лібералізму Олександра І варто нагадати: сходженню «імператора–ліберала» на царський престол передували палацовий переворот 12 березня 1801 р. та вбивство його батька Павла І. Закінчився той лібералізм відомою «аракчеєвщиною» (за прізвищем всесильного царського фаворита–реакціонера Аракчеєва). Втім ще того ж таки 1801–го маніфестом Олександра І про приєднання Східної Грузії (внаслідок якого влада в Картлії та Кахетії від грузинської династії перейшла до намісника царя) розпочалася багатолітня експансія Росії на Кавказі.