Троє українських школярів за результатами Зовнішнього незалежного оцінювання набрали цьогоріч по 200 балів із трьох предметів. Це Олексій Востриков із Маріуполя, Світлана Паращак зі Львова та Юлія Баранова з Києва. Ще 58 абітурієнтів показали такі високі знання з двох дисциплін, а 883 школярі можуть похвалитися 200 балами з одного предмета. Вони при бажанні хоч завтра можуть стати студентами Києво–Могилянської академії. Звідти до Українського центру оцінювання вже телефонували і цікавилися прізвищами цьогорічних «золотих медалістів» ЗНО. Навіть місця в гуртожитку підготували! «Це чи не єдиний ВНЗ, який зацікавлений у якісному, сильному студенті, — каже директор УЦОЯО Ігор Лікарчук. — І це європейський підхід до комплектування ВНЗ. На жаль, жодний інший університет не попросив у нас даних про абітурієнтів із максимальними балами ЗНО. Дивно, невже вишам байдуже, кого набирати?».

За давніми переказами, 1756 року біля озера, з якого бере початок річка Либідь, — саме в тому місці, де зараз розташовується козацьке селище «Мамаєва Слобода», — козацько–гайдамацький загін утопив два барила із золотими червінцями та коштовностями. Але скарб той заклятий, тобто такий, що може набирати будь–яку подобу: старого діда, вродливої молодиці, коня, клубка ниток, собаки чи півня. Зняти чари та відшукати скарб звичайній людині допоможе квітка папороті. Ось її і пропонують пошукати в ніч на Купала всім закоханим парам, повідомляє прес–центр «Мамаєвої слободи».

Україна залишається в полоні повеней та негоди. У неділю–понеділок не пощастило відпочивальникам у Криму, де через складні погодні умови синоптики оголосили штормове попередження. «Сильні зливи, грози, град, шквали 15—20 метрів за секунду», — попереджали населення рятувальники кримського управління МНС. У неповноводих зазвичай кримських річках існувала небезпека підняття рівня води до 0,8 метра. У Джанкої через рясні зливи вже підтопило приватні будинки, у Красноперекопську залило городи. Поки що рятувальники тримають ситуацію під контролем, відкачуючи воду.

Понад 13 мільйонів гривень були викинуті на вітер під час нинішньої кампанії Зовнішнього незалежного оцінювання. Цю вражаючу цифру оприлюднила на вчорашній прес–конференції Ольга Айвазовська, голова правління мережі ОПОРА, що здійснювала громадське спостереження за процесом тестування. Таких втрат країна зазнала через те, що новопризначене Міністерство освіти в останній момент змінило правила вступу до ВНЗ.

Ви помітили дивну прикмету: якщо в уряді кажуть, що в країні все добре, чекай якоїсь халепи. Саме тому чомусь не надто віриться в оптимізм міністра фінансів Федора Ярошенка, який запевняє, «що наша гривня має стабільний курс. Мінфін наполегливо працює з Нацбанком, і вживаються заходи для того, щоб не було сплесків і коливань валютного курсу».

Українську школу–колегіум у Севастополі, яка мала прийняти перших учнів уже 1 вересня 2010 року, не добудують навіть у наступному. «Цього року, на жаль, фінансування недостатнє. Дуже просили, щоб нам дали 21 мільйон гривень для того, щоб ми могли підвести всі комунікації. Тоді в наступному році ми могли б її здати, — каже голова Севастопольської міськ­держадміністрації Валерій Саратов. — Але, на жаль, грошей не дали. Нам Міністерство регіонального розвитку виділило тільки 4,6 мільйона гривень». Правда, пан Саратов сповнений оптимізму, що попри всі складнощі з фінансуванням школу–колегіум будуватимуть, як і всі об’єкти, спорудження яких було розпочато.

Учора в столичному парку Слави відбувся день відкритих дверей «Університету третього віку». Від кількості охочих дізнатися про навчальний заклад та правила вступу до нього не було де яблуку впасти. Дарма, що всі абітурієнти — солідного пенсійного віку.

Добро коштує дорого. Про це вам розкаже і мати, яка намагалася збирати гроші на лікування дитини, і благодійник, який був готовий цими коштами поділитися. Бо навіть такі делікатні почуття, як милосердя і вміння співчувати, держава примудрилася обкласти податками.

Темпи роботи нового уряду просто вражають: ще тільки минулого тижня на засіданні парламентського Комітету з питань науки й освіти дискутували про повернення до 11–річної школи, як уже й відповідний законопроект зареєстровано у Верховній Раді. Він передбачає запровадження одинадцятирічки, а також одночасне введення обов’язкової дошкільної освіти з п’яти років. Складається враження, що ухвалення закону навмисне підганяють, аби запровадити 11–річне навчання у школах уже з вересня. І ці підозри — небезпідставні. Коли матеріал готувався до друку, стало відомо, що голова Комітету з питань освіти Володимир Полохало звернувся до спікера Володимира Литвина з листом про те, що депутати від Партії регіонів та Компартії зробили спробу сфальсифікувати рішення Комітету щодо запровадження 11–річної освіти.

Уже до кінця року Міністерство освіти спільно з Міністерством транспорту планує запровадити електронний облік проїзду студентів у метро і на залізничному транспорті. Про цю чергову ініціативу «свого» відомства заявив міністр освіти Дмитро Табачник, пояснивши, що планується з цією метою запровадити спеціальний електронний чіп. «Це дасть змогу відстежувати кількість поїздок, оскільки весь час Мінтранс подає різні дані. Кажуть, що студенти багато їздять, і це дорого коштує, — пояснює міністр освіти. — Я не можу це ні спростувати, ні підтвердити, а це все відшкодовує державний бюджет. Якщо завести в єдину електронну систему цей чіп, то ми абсолютно чітко скажемо, що студент такий–то їздив до батьків у Вінницю кілька разів, і це буде абсолютно прозоро».