Перманентна парламентська криза в Польщі помалу набирає обертів і може нарешті закінчитися саморозпуском парламенту та новими виборами вже у травні. Адже польський уряд Казимира Марцинкевича, який підтримує партія, очолювана братом-близнюком новообраного президента Леха Качинського, «Право і справедливість» (далі «ПіС». — Авт.), досі залишається «урядом меншості», оскільки стійкої сеймової коаліції так і не було сформовано.

Польща, будучи стратегічним союзником України, напружено очікувала на наші парламентські вибори. Але б які не були їхні результати, Польща залишиться прихильною до України. Польський президент Лех Качинський в інтерв'ю «УМ» зауважував, що готовий співпрацювати з будь-яким українським урядом. Але упродовж кількох післявиборчих місяців співпраця двох країн таки може сповільнитися чи навіть спаралізуватися. Попри оптимізм Качинського щодо перспектив польсько-українського стратегічного партнерства, тут відчутно бракує колосальної енергії та міжнародного досвіду його попередника — Александра Кваснєвського.

Наша зустріч із президентом Польщі Лехом Качинським відбулася в державній резиденції на вулиці Липській. Попри вкрай напружений графік свого першого офіційного візиту в Україну, польський лідер погодився дати ексклюзивне інтерв'ю «УМ», визнаючи важливість «друкованого слова» для польсько-українських відносин. У розмові Лех Качинський вразив своєю безкомпромісністю і відвертістю. Адже і в себе вдома він відомий умінням називати речі своїми іменами.
Співпраці з Україною нинішній глава Польщі завжди відводив стратегічне місце. За чутками, якби не чітка позиція, а то й навіть тиск братів Качинських та інших провідників польської опозиції на президента Кваснєвського в попередні роки, не виключено, що той був би лояльніший до оточення Кучми та Януковича, яке не хотіло розлучатися з владою.

Сьогодні і завтра в Україні гостюватиме президент Польщі Лех Качинський. Із формального боку — це пересічна офіційна поїздка глави іноземної держави, приязної до Києва, але з іншого — це візит надзвичайної важливості.
Зауважимо, що це перша закордонна поїздка Качинського після його повернення з Вашингтона, де, серед іншого, обговорювалась і підтримка української демократії та її євроатлантичний курс. Водночас польський лідер відмовився їхати з візитом до Москви, наголосивши, що не проти зустрічі з президентом Путіним, але... на нейтральній території. І йому не залежить, аби це була Варшава. Тож не виключено, що місцем порозуміння може стати саме Київ.

Наприкінці минулого тижня український Прем'єр-міністр Юрій Єхануров завітав до Варшави, де зустрівся зі своїм польським колегою Казимиром Марцинкевичем, президентом Польщі Лехом Качинським та спікерами обох палат парламенту. На перший погляд, цей візит виглядав доволі банальним: покладання квітів до пам'ятника Тарасовi Шевченку, традиційні наради на вищому рівні, зустрічі з українською діаспорою тощо.

Днями сталася, без перебільшення, безпрецедентна для Польщі подія — партія влади «Право і справедливість» («ПіС») підписала так званий «стабілізаційний пакт» із невеликими партіями націоналістично-популістського характеру — «Самообороною» та «Лігою польських родин». Цей договір має розблокувати дії уряду прем'єр-міністра Казимира Марцинкевича й урегулювати непрості стосунки у новопосталій парламентській більшості, гарантувавши спокій спікерові Сейму, членам уряду та центральних державних установ, адже партії-підписанти зобов'язуються не брати участі в голосуваннях з приводу їх відкликання. Будь-які суттєві зміни в угоді можливі після тристоронніх консультацій та досягнення повного консенсусу на раді партійних провідників, що підписали угоду. Також сторони домовилися без взаємної згоди не підтримувати законодавчих ініціатив інших парламентських угруповань.

Цими днями у Брюсселі стартувало засідання міністрів країн — членів ЄС, скликане за французькою ініціативою, на якому твориться спільна енергетична політика об'єднаної Європи. Після російсько-української «газової війни» єврочиновники, схопившись за голови, вирішили переглянути стратегію енергозабезпечення Європейського Союзу як політико-економічної цілісності, адже раніше про спільну позицію не йшлося, і члени ЄС вели сепаратні домовленості з Росією за спинами одне одного. Тож і ціни на пальне сильно коливалися. Варто додати, що в Євросоюзі найбільш залежною від російської «газової голки» є Німеччина. Вона, будучи одним із найбільших фінансових донорів ЄС, часто проводила не вельми прозору політику стратегічного партнерства з Москвою. Тож нарешті Євросоюз наважився впорядкувати особливий вимір наднаціональної безпеки.

Mинулої суботи о 17.15 у місті Катовіце (Польща) сталася жахлива катастрофа — впав дах найбільшого у місті торговельного центру «Міжнародного Катовіцького ярмарку». На півтисячі відвідувачів Сьомого міжнародного ярмарку поштових голубів впали десятки тонн сталі, снігу і льоду, забравши життя 66 осіб, у тому числі двох дітей. Учора в шпиталю помер чоловік, 68-а жертва суботньої трагедії в Катовіце. Вчора ж зранку на мiсцi катастрофи розпочали працювати собаки, які навчені розшукувати тіла загиблих пiд завалами. До поліції надалі звертаються родичі людей, які збиралися відвідати виставку, але їхніх прізвищ немає ні серед загиблих, ні серед поранених. Це означає, що кількість жертв може зрости

У ніч із вівторка на середу після тижня гострих парламентських баталій польський Сейм більшістю голосів нарешті проголосував за урядовий проект бюджету. Таким чином Польщі вдалося втриматися на краю урядової кризи — парламент проявив політичну свідомість, підтримавши миротворчі ініціативи президента Леха Качинського та проурядової партії «Право і Справедливість» («ПіС»), очолюваної його братом Ярославом. Головним аргументом для парламентарів у голосуванні за бюджет стала загроза розпуску парламенту і призначення передчасних виборів навесні..

Уже кілька днів польські парламентарії намагаються з'ясувати: бути чи не бути новим виборам до Сейму. Адже частина депутатів вважала останнім терміном прийняття державного бюджету середину лютого. І, як виявилося, даремно... Президент визначив остаточний строк кінцем січня.