«Золотий» український піарщик Руслана, яка ніколи не приховувала, що її успіх великою мірою — заслуга менеджерів, отримала днями «Золотий рінгтон». Цю нагороду було вручено вперше в історії українського шоу-бізнесу, паблішингу та контент-провайдингу за обсяги розповсюдження ліцензійних копій мелодій для мобільних телефонів на території України: після шаленої реклами на телебаченні та радіо замовлення на уривок з Dance with the wolves перевищили 15 000 офіційних замовлень. Нагадаємо, що в одній з версій цієї пісні (результат саунд-експериментів, які втілили СJ Nekrasov та проект Zebra) сольну партію виконували не звичні інструменти — гітара, сопілка тощо, — а монофонічний мобільний телефон. У квітні на цей трек зробили також мальований відеокліп. Одночасно інноваційний контент-провайдер Live! (компанія Fontel) почав ексклюзивне розповсюдження рінгтону «Танець з вовками».

Місце дії: холодний перший павільйон кіностудії Довженка.
Час дії: 31.10.2005, з 16-ї до 17-ї години
Задіяні актори:
Вона (в беретику з хутряним помпоном, з-під нього — кучері з меліровкою, приталене пальто, черевички на каблуках, у руках — книжка в жовто-чорні квадрати з картонними сторінками, англійськими словами та «складними» ілюстраціями із зображеннями американців 50—60-х років) — Ані Лорак.
Він (у смугастій маринарці, в тон підібраній смугастій сорочці, коричневій жилетці в ромби, чорних штанях у смужку, посмужених черевиках та без окулярів) — Сашко Пономарьов.
Режисери (кліп для Пономарьова «Варто чи ні», остання робота — «Вище неба» для «ОЕ». Вони обклалися з трьох сторін білими ноутбуками. Один із них тримає мегафон) — Ігор та Олександр Стеколенки.
Кореспондент «УМ» (у лівій руці — диктофон, у правій — нотатник, біля вуха — телефон, на носі — окуляри (щоб більше побачити)) — Дарина Горова.
Інші: фотографи, стилісти, консультанти.

Нарешті наш естрадний олімп почали розбавляти нові люди — у них хороші фігури, імениті стилісти, високі амбіції, дорогі кліпи і... Далі два варіанти — або вони марять музикою з дитинства, займаються з репетиторами, маячать на конкурсах, фанатіють у студіях, або в них щедрі покровителі і непереборне бажання слави. Минулої неділі, отримавши запрошення в клуб «Петіпа» на презентацію дебютного кліпу молодої співачки, та ще й з таким штучним ім'ям Cherry, думки, відверто кажучи, були недобрі. Підозри кивали на варіант № 2. Потім концептуальні вишневий сік і цукерки iз заспиртованою вишнею пом'якшили стрес очікування. А коли на сцену вийшла мила і світла молода дівчина, яка від надмірної любові до вишневого компоту, вишень і черешень у вигляді ягід, іграшок, заколок узяла собі вишневий псевдонім Cherry, заговорила красивою українською мовою і дуже природно й невимушено відповіла на запитання журналістів, які просто з танцполу й розпитували співачку, від душі відлягло.

Бувають концерти, на які потрапити потрібно всім, не залежно від музичних уподобань. Приємно, що таких концертів у нашій країні більшає, і незабаром до Києва завітає 75-річна Омара Портуондо, «кубинська Едіт Піаф та Біллі Холідей», яка навіть у поважному віці продовжує гастролювати світом. У березні вона виступала в Москві, шокувала журналістів заявою, що «зараз незаміжня і готова розглянути пропозиції», а публіку — останньою, виконаною непоганою російською піснею «Ромашки спрятались». Кажуть, вона не тільки розкішно співає, а ще й має чудову міміку та пластику і легко знаходить контакт із будь-яким залом. «Живу музикою, а в цьому мистецтві головне — почуття», — говорить Омара й однаково чуттєво співає i романтичні балади, i джазові імпровізації.

Раз на місяць самобутній рівненський гурт «От Vinтa» виступає в київському «Докер-пабі», і не скористатися цим «раз на місяць», щоб поспілкуватися з єдиними украбільниками про їхні чудні тексти, рокабільні труси і останній альбом «Дарма наївся я цибулі», було неприпустимо. От ми й скористалися.

Якщо ви запитаєте Руслану, хто автор «Диких танців», то вона — автор слів, музики та аранжування — згадає ще дизайнера костюмів Роксолану Богуцьку та модерн-балет «Життя». Якби не ті маскулінні хлопці, які щойно спустилися з вітряних полонин, прихопивши з собою парочку трембіт та круг бринзи, то низька зростом Руслана на сцені виглядала би зовсім не так розкішно.

Іноді ми знаємо тільки назви балетів та імена артистів, з якими вони співпрацюють чи співпрацювали: «А6» — з Ані Лорак, Павлом Дворським, Гайтаною; дитяча студія «А6» — з Аліною Гросу; модерн-балет «Акверіас» — iз Софією Ротару, Brand club — з Петєю Чорним та Іриною Шинкарук; «Арт-Класік» — з Іриною Білик, Ані Лорак, проектом «Шанс» на «Інтері». Ну і виступ гурту «Гринджоли» на сцені «Євробачення-2005» iз балетом «Соул-Бі» пам'ятають усі. Крім «Гринджол», «Соул-Бі» танцювали з Пономарьовим, Дімою Клімашенком, «ТНМК», Don't Touch, «Талітою Кум» та «Алібі».
Та мало хто здогадується, що виступи з артистами для «балерунів» — тільки масло до хліба, і часто колективи мають, а чи тільки мріють про сольну програму, що вони можуть збирати зали, влаштовуючи двогодинні сольники, що, прилетівши з Берліна й одразу готуючись до виступу в Палаці «Україна», дехто з учасників балетів ще й показує па-де-де діткам у загальноосвітніх школах.

Коли місяць тому, я дiзналась, що до України їде Томас Андерс, той самий смаглявий принц, який в середині вісімдесятих років разом із блондином Дітером Боленом здобув шалену популярність під брендом Modern Talking, виникло нестримне бажання скористатися своїм службовим журналістським становищем, аби поспілкуватися з кумиром юності. Яким же було моє здивування, коли одного ранку в телефонній слухавці пролунало: «Це телефонує проект-менеджер Томаса Андерса...». Так моя мрія матеріалізувалася в це інтерв'ю.

Хороші наші ля-ля-фани! Ваша улюблена газета та ліцензіат Universal Music в Україні — Ukrainian Records — проводять спільну акцію. Ми ставимо вам 5 запитань від одного з виконавців, які співпрацюють з UR: Олени Вінницької (див. «УМ» за 13. 08.2005), МJ Кувалдіна (18.08.2005), Каті Chilly, Джанго, Марічки Бурмаки, Леони та гуртів «Табула Раса» і «Естетік Едьюкейшн». А ви мерщій біжите на пошту ліпити марки й каліграфічним почерком виводите нашу поштову адресу: 03047, Київ, проспект Перемоги, 50 або мейлите мейли в таку скриню: [email protected]. І за правильні відповіді отримуєте плакати та альбоми виконавців з автографами. Кількість призових місць обмежена, і дістануться вони не тільки найпоінформованішим, а й найшвидшим меломанам.

З лідеркою гурту «Таліта Кум» Юлею Міщенко хочеться говорити про все — просто приємно спілкуватися з розумною жінкою. В рубриці «Зірковий день» Юля з'являється не тільки як музикант, а ще й як письменниця, керівник агентства «MaxiMusic», як продюсер себе самої, модель на подіумі, режисер вечірки, як патріот і «пурєдна галицька панянка». За 13 хвилин Міщенко розповідає на газетну полосу, тому розмістити всі-всі деталі виявилося дуже проблематичним, а «Зірковий день» трохи нагадує «Зустрілися — поговорили».

Юля — селф мейд вумен. І в неї є мен. Її чоловіка звати Сергій Глушко, в гурті «Таліта Кум» він грає на гітарі, а також є комерцiйним директором агентства. Щоправда, обручки Юля не носить, каже, що це теж прикраса, а носити щодня якусь із них не змогла б. На ній тільки антикварні сережки — ці кліпси з жовтого металу з чорним камінцем посередині, купленi у Львові.
У середу агентство «MaxiMusic» у межах вечiрки, органiзованої «Fashion-TV-Україна» з нагоди закриття «Сезонів моди», презентувало креативний модний показ «Погляд». Костюми у стилі «ділова романтика» для редакторів розважальних журналів та представниць шоу-бізнесу пошила дизайнер Світлана Ворчак. Юля теж виходила на подіум. Чесно кажучи, я досі не уявляю, як ці «ніженьки Грети» о 12-й ночі, після дня біганини таки туди вийшли, а о третій ночi Юля ще говорила розумні речі на «УМний» диктофон — хай Господь береже вас від таких днів, який вона пережила у середу. Тиждень для Юлі, зрештою, весь був напружений.