Нарешті наш естрадний олімп почали розбавляти нові люди — у них хороші фігури, імениті стилісти, високі амбіції, дорогі кліпи і... Далі два варіанти — або вони марять музикою з дитинства, займаються з репетиторами, маячать на конкурсах, фанатіють у студіях, або в них щедрі покровителі і непереборне бажання слави. Минулої неділі, отримавши запрошення в клуб «Петіпа» на презентацію дебютного кліпу молодої співачки, та ще й з таким штучним ім'ям Cherry, думки, відверто кажучи, були недобрі. Підозри кивали на варіант № 2. Потім концептуальні вишневий сік і цукерки iз заспиртованою вишнею пом'якшили стрес очікування. А коли на сцену вийшла мила і світла молода дівчина, яка від надмірної любові до вишневого компоту, вишень і черешень у вигляді ягід, іграшок, заколок узяла собі вишневий псевдонім Cherry, заговорила красивою українською мовою і дуже природно й невимушено відповіла на запитання журналістів, які просто з танцполу й розпитували співачку, від душі відлягло. Виявилося, що Cherry почала свою конкурсно-фестивальну кар'єру з 9 років, там були і «Веселад», і «Фант-Лото-Надія», і «Чорноморські ігри», і «Утренняя звезда», і болгарські, угорські, польські конкурси, і відбіркові тури на «Євробачення», і в Юрмалу, тільки все це сито співачка із Рівного пройшла під іншим ім'ям, а дорослу кар'єру от вирішила почати з Cherry. Про те, що дівка талановита і співоча, свідчить і те, що один час над нею шефствував Анатолій Матвійчук, потiм Cherry опiкувалися Дмитро Гершензон і Анатолій Говорадло.
Для високого старту Cherry обрала пісню «Зупини» (музика Віталія Волкомора, слова Степана Андрієвича, аранжування Вадима Юрчука), кліп на неї знімали якраз у «Петіпа» — за 16 годин впоралися. Кліп гламурненький, динамічний, у співачки абсолютно західний, фірмовий імідж — то Шакіра привіт передасть, то Брітні Спірс вигулькне. Команда над кліпом працювала досвідчена — режисер Антон Ком'яхов, стиліст — Альона Олійник, візажисти — Олена Твеліна і Світлана Римакова. «Було легко і приємно, — розповіла Cherry, — я абсолютно не стомилася і в кінці мені навіть було трохи сумно від того, що так швидко пролетів час зйомок».
Презентація йшла під вишневий сік теж непомітно — ведучий вечора Андрій Джеджула, який говорив українською, 15 пляшок вишневого шампанського, яке розігрували серед меломанів, Сашко Положинський під сценою, вишневий торт на знак народження нової співачки. Приємний і зворушливий вступ у нове життя — жорстокий, неінтелігентний, цинічний світ шоу-бізнесу. Втім які люди, такий і шоу-бізнес. Якщо на естрадну сцену прийдуть такі відбірні, працьовиті, талановиті, непафосні молоді дівчата, як Cherry та її подруга Тіна Кароль, може тоді й за кулісами запахне не смаженим, а вишневим соком.
Усе життя я соромилась співати. І на те були всі підстави: відчувала, що неправильно відтворюю мелодію, голос здавався якимсь «глухим», нецікавим. Але парадокс у тому, що з дитинства саме спів надзвичайно вабив мене: весь вільний час я слухала музику. Можливо, та любов передалася від тата. Він самостійно вивчився грі на декількох народних інструментах, завжди натхненно співав у колі друзів. >>
Ось уже півтора місяця найпопулярнішим музичним хітом в Україні є Державний Гімн. Ще ніколи не звучав він так часто і так масово. Його виконанням були позначені трагічні передранкові години 30 листопада та драматична ніч 11 грудня. Він палко лунав із вуст кожного, хто приходив на Майдан. З ним зустрічали Новий рік півмільйона українців. >>
Раніше, ще до середини грудня, на Майдані раніше суворо дотримувалися традиції щогодини співати «Ще не вмерла». Чоловіки знімали шапки і разом із жінками прикладали руки до серця, виконуючи Гімн України. Новий закон Майдану всім настільки сподобався, що заради виконання Гімну переривалася будь–яка робота, розмова, дискусія. >>
У Японії, коли дитина йде до школи, вона знає 300 народних пісень. В Україні навіть не кожен студент може підтримати своїм голосом співочу компанію. У школах на «народознавство», де б мали вчити звичаї та обрядові пісні, виділяється одна година на тиждень, і то не всі вчителі ставлять перед собою мету розспівати молоде покоління. >>
Для тих, хто не сприймає фольклор у чистому вигляді, музиканти подають етномузику у сучасних обробках. Буває, слухаєш якусь рок–ватагу з роззявленим ротом від захоплення, і навіть не підозрюєш, що цю пісню музиканти привезли з експедиції з Полтавщини чи Карпат. >>
Здається, лише ці корифеї українського рок–панку знають, що таке справжні «танці». У далекому 1987 році квартет молодих зухвалих хлопців уперше вийшов на фестивальну сцену Київського року–клубу і зіграв так, неначе знав, що на наступну чверть століття місце легенд українського року вже їм забезпечено. >>
