Після скандального відсторонення від посади черкаського міського голови Сергія Одарича та його команди — чергова новина з цього «фронту». Тепер — від Соснівського районного суду міста. За позовом прокурора Черкас суд постановив стягнути з колишнього мера майже 200 тисяч гривень на користь міського бюджету. Своє рішення черкаська Феміда пояснює тим, що саме такі кошти з міської скарбниці незаконно виплатили звільненому заступнику міського голови.

Трагедія сталася у середу в жіночій консультації №1, що по вулиці Жадова, 23. 21–річна Валентина звернулася туди по допомогу до лікарів і їй проводили там нескладну операцію. Але живою звідти вона вже не вийшла.

«Цього року черешні вродили не лише на моїй дачі, а й на сусідських. От тільки шпаки життя не дають, оббивають ягоди», — скаржиться «УМ» 68–річний Микола Білик, який живе на дачі неподалік Черкас цілий рік. Тож, аби врятувати урожай черешень, чоловік і винайшов новий метод боротьби з нахабними шпаками.

Минулої суботи у селі Жаботин Кам’янського району урочисто встановили погруддя відомому борцеві за волю України в роки Коліївщини Івану Гонті. Цей пам’ятник не новий: свого часу він стояв у сільському краєзнавчому музеї разом iз погруддям Максима Залізняка, який, як відомо з історії Коліївщини, у Жаботині сформував гайдамацький загін. А коли музейні експонати перенесли до Кам’янки, в селі залишилися лише бюсти Івана Гонти та Максима Залізняка.

Усі вони, зокрема, й двоє дітей, в один і той самий день побували в черкаському паб–ресторані «1+1», де смачно поласували піцою й салатами. Постраждалі ходили до закладу різними компаніями, але вдома кожен із них відчув схожі симптоми — загальну слабкість, нудоту, пронос, а температура тіла сягнула 39,5 градуса. Тож перелякані люди кинулися викликати «швидку допомогу».

Скандал розгорівся у районному центрі Чорнобай. Тамтешні владці у спеку вигнали школярів полоти біля обеліску Слави бур’яни, покроплені гербіцидами. Все це називалося виробничою практикою. Дармовий труд трьох десятків дітей–старшокласників із місцевої гімназії, зi школи №1 та п’ятикласників із школи №2 знадобився селищній раді, бо там проблема з комунальниками.

На Черкащині вийшов у світ другий том історико–краєзначої, художньо–публіцистичної оповіді «Криві Коліна — крізь терни і роки», який називається «Криві Коліна — долі людські» (про перший том цього видання «УМ» розповідала торік). Таким оригінальним сільським літописом, два томи якого нараховують майже півтори тисячі сторінок, може похвалитися навіть не кожне велике місто в Україні. Ініціатором, автором та меценатом видання є житель села Криві Коліна Тальнівського району Володимир Мовчан.

Лікарі Черкаського обласного кардіологічного центру врятували від смерті 62–річну уманчанку Тамілу Лопушан. Медики кажуть: у пацієнтки була тромбоемболія легеневої артерії, яка маскувалася під інфаркт. Це той рідкісний випадок, коли хвороба «одягає маску». І хоча подібні клінічні випадки зустрічаються не так часто, вони дуже небезпечні для життя людини.

Свій вклад у підготовку до відзначення 200–річчя з дня народження Тараса Шевченка зробили жителі села Пугачівка Уманського району. «Оскільки в нашому селі немає ні погруддя поета, ні вулиці, яка була б названа на його честь, то ми задумали посадити парк та назвати його іменем Кобзаря», — розповідає «УМ» сільський голова Пугачівки Валентина Овчіннік.

Правити службу Божу не церковно–слов’янською, а українською мовою вирiшили церкви УПЦ МП у чотирьох селах Монастирищенського району — Дібрівцях, Тарнаві, Халаїдовому та Терлиці. З таким проханням звернулися до владики Уманського і Звенигородського Пантелеймона мiсцевi мешканцi. Під зверненням підписалися майже півтори сотні вірян.