На XXV Всесвітній універсіаді українська збірна намагається підтвердити статус третьої студентської команди світу за підсумком попередніх змагань. Утім позавчора спортивне дійство в Белграді перетнуло свій екватор, і вже можна сказати, що повторити успіх дворічної давнини нашим «спудеям» буде не просто. Нагадаємо, на попередніх змаганнях у Таїланді українці здобули 66 нагород, а на ранок учорашнього дня мали їх лише сім.

Майже рік швейцарський геній ракетки ішов до того, аби повернути собі звання найкращого тенісиста планети. 18 серпня 2008–го він втратив цей статус, пропустивши вперед іспанця Рафаеля Надаля. Повернення на перший рядок рейтингу АТР вийшло феєричним: 27–річний тенісист не лише вшосте став переможцем Уїмблдону в одиночному розряді, а й установив своїм здобутком новий світовий рекорд.

Якщо, для прикладу, у футбольній Лізі чемпіонів у фіналі грають два клуби з однієї країни, то багато хто називає таку зустріч позбавленою великої інтриги. Але навряд чи хтось наважиться назвати нецікавим майбутнє протистояння між сестрами Уїльямс у фіналі Уїмблдону. Цікавішим за цю родинну дуель може бути хіба що зустріч у ринзі між братами Кличками, але ж такої сенсації навряд чи хтось колись дочекається.

Приємно, коли тон у збірних командах твоєї країни задають молоді спортсмени. А коли вони ще є й постатями загальноєвропейського масштабу — удвічі приємніше. Киянка Маргарита Песоцька, лідерка вітчизняного настільного тенісу, якраз є такою. У свої 17 років вона вже є першим номером у юніорському списку європейських спортсменів, неодноразовою учасницею світових та європейських чемпіонатів, а рік тому ще й виступила на Олімпіаді в Китаї. Зараз тенісистка готується до молодіжного чемпіонату Європи, який стане останнім у юніорській кар’єрі дівчини — з настанням 18–ліття Маргарита остаточно перейде до дорослого спорту. Кореспондент «УМ» зустрівся зі спортсменкою та розпитав, як вона сприймає майбутні зміни у своїй кар’єрі.

П’ять днів тривав у німецькому Бранденбурзі чемпіонат Європи з веслування на байдарках і каное на гладкій воді. Українська збірна на бранденбурзькому каналі була представлена досить чисельним складом. Чимало спортсменів у своїх видах потрапили до фінальних запливів, але в підсумку наші веслярі здобули лише дві медалі.

«Ми не часто зустрічаємось, бо зазвичай нема чим похвалитись. Але зараз зовсім інша ситуація», — такими словами вчора розпочав зустріч із журналістами президент Федерації гандболу України В’ячеслав Миленький. Головним інформаційним приводом для скликання прес–конференції стало закінчення чоловічою та жіночою збірною своїх відбіркових циклів. Закінчення вдале, адже обидві команди пробилися до фіналів чемпіонату Європи та світу відповідно — гарний подарунок до столітнього ювілею українського гандболу, який припав саме на цей рік.

«Білий Тайсон» виявився лише блідою тінню свого чорного «прототипу». Як і передбачалося, скромний узбек Руслан Чагаєв не став повноцінною заміною Девідові Хею. І навряд чи британець сильніший за останнього суперника Володимира Кличка — просто в плані видовищності Хей був би точно цікавішим: надто багато зайвого наговорив він напередодні бою. Суботнє ж побиття Чагаєва на стадіоні в Гельзенкірхені за присутності 61 тисячі глядачів було сприйняте лише як чергова очікувана перемога Кличка–молодшого.

Уже зараз можна сказати, що навіть сам факт проведення в суботу бою між Володимиром Кличком та узбеком Русланом Чагаєвим є великою удачею для нашого боксера. Після відмови хвалькуватого Девіда Хея боксувати з українцем команді Кличків довелося вирішувати надскладне завдання: у короткий термін знайти опонента, який хоч якось зможе відновити зацікавлення уболівальників у поєдинку 20 червня. А ті на двобій Кличко — Хей очікували з нетерпінням: більше 60 тисяч глядачів розкупили квитки на стадіон футбольного клубу «Шальке» в Гельзенкірхені, де й має відбутися вечір боксу. Постать Чагаєва і статус його сутички з українським атлетом відповідає всім вимогам: чемпіон WBA «у відпустці» є набагато кращим опонентом, ніж якийсь там невідомий претендент.

Із цією дівчиною уболівальники та тренери збірної України пов’язують майбутнє нашого гандболу. 23–річна Регіна Шимкуте весь цикл відбору на чемпіонат світу–2009 провела так, ніби вже багато років є основним гравцем «синьо–жовтої» команди. Кожен матч вона закінчувала в ранзі однієї з кращих бомбардирок серед наших співвітчизниць. Апофеозом кампанії стало переможне двоматчеве протистояння з гандболістками Голландії збірної, після чого, власне, наші дівчата й отримали путівку на гандбольний «мундіаль», що відбудеться у грудні в Китаї.
Після повернення з Роттердама до Києва Регіна готувалася одразу ж виїхати на Херсонщину, де живуть її батьки, і «засісти» там до 4 липня у відпустці. Однак на запитання кореспондента «УМ» Шимкуте таки погодилася відповісти.

І «Шахтар», і «Ворскла» в цьому сезоні вже мали помітні успіхи: «гірники» виграли Кубок УЄФА, полтавчани вперше пробилися до фіналу національного Кубка. Тож вирішальний двобій на «Дніпро–Арені» ставав для його переможця своєрідною «вишенькою з торта», адже так хотілося завершити сезон на мажорній ноті.