Більше ста років тому в науковій бібліотеці Львівського національного університету ім. І. Франка було засновано відділ стародруків. Потрапити сюди може далеко не кожен, адже тутешні «мешканці» потребують особливого догляду. «УМ» побувала у відділі рукописних, стародрукованих та рідкісних книг ім. Ф. Максименка та на власні очі побачила, як зберігаються унікальні екземпляри.

Навіть найвправніший письменник не зміг би вигадати драматичнішої історії, ніж життя Антона Панасовича Бумаценка. Він пережив жахіття Голодомору, пройшов усе пекло війни, згодом став лікарем, присвятивши улюбленій справі сімдесят років. Зараз, у свої 92, Антон Панасович має проблеми із зором і майже нічого не бачить. Але, незважаючи на це, він розповідає історію свого життя так, наче все сталося лише вчора.

Таких страшних снігопадів о цiй порi року в Україні не було більш як століття, звітує директор «Укргідрометцентру» Микола Кульбіда. У середньому по країні випало за день 40—50 мм опадів. Можливо, надзвичайність ситуації є певною мірою виправданням тієї розгубленості, яку продемонструвала влада, і насамперед у Києві. Дивно, хоч рясних снігопадів синоптики не обіцяють у найближчі дні, але столичний голова міськдержадміністрації Олександр Попов позавчора оголосив, що надзвичайний стан продовжено до п’ятниці. Це означає тільки одне: комунальних ресурсів у Києва вкрай мало, а ще менше — організаційних здiбностей грамотно керувати ними і тими додатковими технічними засобами, які «позичили» на час негоди у Міністерства оборони та Держслужби з надзвичайних ситуацій. Негода підмочила репутацію столичного очільника (втім, якщо вибори мера таки не відбудуться найближчого літа, то про це буде забуто).

Постає низка запитань і до «Укргідрометцентру», який прогнозував силу опадів удвічі меншу, ніж випало насправді. Утім як би там не було, але на тлі інших регіонів, зокрема західних областей країни, які вже «призвичаїлися» до боротьби з березневими заметами, Київ виглядає просто–таки ганебно.

Тим часом снігопади припинилися — дають можливість рятувальникам працювати в уже не настільки екстремальних умовах. За даними Держслужби з надзвичайних ситуацій, станом на вчора загалом по країні було розчищено всі дороги державного та обласного значення, поновлено подачу електроенергії у більшість iз близько 600 «відрізаних від світла» населених пунктів. До вчора без електрики залишалося ще 161 село.

Стихія зіпсувала канікули дітям, адже тільки «на підступах» до Києва рятувальники визволили зі снігового полону п’ять автобусів зі школярами, які їхали до столиці на екскурсію, але, звісно, змушені були повернути додому. Наприклад, два такі автобуси стояли в корці на Житомирській трасі понад 12 годин!

Сніговії зіпсували і ЗНО майбутнім випускникам. У Міносвіти заспокоюють: учням, які через негоду не змогли дістатися до пунктів пробного тестування, буде виділено інший день. У міністерстві кажуть, що регіональні центри оцінювання якості освіти зв’яжуться з кожним зареєстрованим учасником особисто та повідомлять, коли і де він зможе пройти пробне ЗНО.

В Україні є всього 10 жінок, які вміють керувати військовими літальними апаратами. Дві з них служать у військовій частині в містечку Броди Львівської області. Коли я їхала на зустріч iз жінками­пілотами, в голові крутилися американські фільми про жінок у війську з поголеною налисо Демі Мур чи фотографії з ізраїльської армії, де жінки також є військовозобов’язаними. Утiм те, що я побачила і почула, не зрівняється ні з одним голлівудським фільмом.

Про розкол в «Нашій Україні» говорила вся країна. Але ситуація налагоджується, партія потроху оговтується. Як сплеск внутріпартійного конфлікту відобразився на одному з провідних місцевих осередків, «УМ» розповідає Олексій Луців, голова Львівської міської організації «Нашої України», депутат міськради.

Сайт, над наповненням якого більше трьох років працювали два десятки фахів­ців, — спільний проект ЛНУ імені Івана Франка, Центру досліджень визвольного руху за участю Національного музею–меморіалу «Тюрма на Лонцького». Відтепер, увівши на своєму комп’ютері електронну адресу avr.org.ua, можна знайти архівні документи про історію ОУН та УПА. Наразі у всесвітній мережі вже понад десять тисяч копій документів, проте організатори обіцяють не зупинятися на досягнутому і поповнювати архів.

До мітингу опозиції Львів готувався заздалегідь. Напередодні на вулицях роздавали агітки–запрошення на акцію, але, схоже, про неї всі небайдужі знали й так. У п’ятницю місто замело товстелезним шаром снігу: громадський транспорт майже не курсував, автівки тонули по вікна, а сніг усе падав. Наступного дня снігоприбиральна техніка й комунальники змогли хоч трохи поліпшити картину, але мороз і сніг все ж аж ніяк не сприяли проведенню «Вставай, Україно!». Хай там як, а «регіонали» згодом закидали львівській владі, буцімто вона прибирала місто лише для опозиційної акції.

Із вулиць Львова таки зникла реклама Митного союзу з Росією. Йдеться про тридцять пропагандистських білбордів, замовлених громадським рухом «Український вибір», який очолює близький до Путіна екс–глава СДПУ(о) Віктор Медведчук.

Галичанка Галина Барщовська з міста Городок Львівської області мимоволі стала «зіркою», адже вона — одна з тих, хто пошив одяг для майбутнього Папи Римського. Саме її вправні руки долучилися до пошиття трьох папських комплектів різного розміру, без яких обрання нового Папи просто неможливе. Робота вже завершена, тепер і кравчиня готується до виставки папського вбрання в мініатюрі. Одяг експонуватиметься у храмі Санта–Марії Мінерви. Експонати, які зараз шиє українська майстриня, — зразки вбрання Папи, кардиналів та монахів з минулої епохи. Масштаб їх — один до чотирьох.

Андрія Слюсарчука, більш відомого як «Доктор «Пі», до Львова привезли вчора вночі. Як розповів Мирослав Демків, провідний спеціаліст з питань зв’язків iз громадськістю управління Державної пенітенціарної служби у Львівській області, підозрюваного доправили етапом близько 3–ї години. А вже вчора забрали на судове засідання до Сихівського районного суду.