Майже два десятки років у галузі телевізійної подорожі — це беземоційна ділова характеристика роботи Ольги Котлицької. За нею — суцільні емоції і пригоди у понад 60 країнах, які ведуча спочатку у випусках програми «На перший погляд», а тепер у трансформованому «Не першому погляді» намагається передати глядачам.

Одна із знакових телепрограм, яку знакових ще за радянських часів, — «Що? Де? Коли?». У 2008–му в українському ефірі з’явилася вітчизняна версія. Про інтелектуальну телегру ми говоримо з її продюсером і ведучим «Що? Де? Коли?» Олександром Андросовим.

Однією з помітних відмінностей нинішніх протестних подій в Україні від попередніх — Студентської революції на граніті 1990 року та Помаранчевої революції 2004 року — є оперативне розповсюдження інформації через інтернет–сервіси.

Четвертий тиждень — якщо вести відлік від публічної офіційної відмови уряду Миколи Азарова підписувати угоду про асоціацію України з ЄС — напруга у країні тільки наростає. Неочікувано стійкий для влади народний Євромайдан у Києві, який переріс у Майдан мільйонів по всій Україні, «беркутівці» і міліція не змогли розігнати з трьох спроб, не змогли залякати кривавою бійнею у центрі столиці й ув’язненням мирних скалічених мітингувальників.

За час протистояння між діючою владою і суспільством, яке збурила відмова Президента Януковича і його команди від підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС, зазнали насилля понад півсотні журналістів. Ще до двох найтрагічніших розправ «беркутівців» над мітингувальниками агресивно налаштовані молодики побили журналістів «Громадського телебачення» Дмитра Гнапа та Якова Любчича, розбили їм камери, відібрали флешки; журналістку Наталію Жижко та оператора Юрія Усіка закидали камінням.

Супутниково­кабельний канал ТВі не належить до числа тих, які дивиться найбільше число гладачів. Утім він один із небагатьох «великих» і «малих», в ефірі якого можна почути більш­менш збалансовану інформацію про суспільно­політичні події у країні. Тінь недовіри на опозиційну до діючої влади репутацію ТВі впала після скандальної зміни власника каналу в травні.

Серед програм–«старожилів» на пострадянському телебаченні одна з найпомітніших — «Жди меня». Пошук людей з допомогою телеефірів, започаткований телекомпанією «ВИД» 1998 року, що короткотерміново виходили з назвами «Шукаю себе» і «Шукаю тебе», — на сьогодні це вже більше 2 мільйонів історій.

«Ви не уявляєте, як вас дурять». Це слоган єдиного на українському ТБ проекту споживацьких розслідувань «Територія обману», що виходить на «Плюсах». У його щотижневих ефірах журналісти не узагальнено, а конкретно розповідають про приховані небезпеки магазинних продуктів харчування, повсякденного одягу і взуття чи засобів побутової хімії.

Учора ввечері канал «Україна» показав другий фільм про масштабні дослідження походження українців, який iз командою робив Ілларіон Павлюк. Ми поспілкувалися з ним перед прем’єрою проекту «ДНК 2. У пошуках жінки».

Уже кілька місяців в ефірі кабельного каналу ТВі можна дивитися студійні розмови з дійсно кращими людьми країни, скажімо, філософом Євгеном Сверстюком, письменницею Оксаною Забужко чи блаженнійшим Любомиром Гузаром. Програма так і називається — Homo sapiens. Ми говоримо з її ведучою Мирославою Барчук.