На часткове задоволення Київським господарським судом позову ВАТ «Дніпровагонмаш» до Фонду держмайна щодо недійсності договору купівлі-продажу 76% акцій Холдингової компанії «Луганськтепловоз» Луганськ прореагував доволі мляво. Принаймні в понеділок, коли відомості про рішення суду дісталися міста. Як відомо, власником вказаного пакета стало російське ЗАТ «Керуюча компанія «Брянський машинобудівний завод» — найкращий покупець із тих, про кого луганчани могли тільки мріяти.

Українське безробіття — річ дуже відносна. Наприклад, на шахтах Луганщини, незважаючи на те, що половину з них уже знищила недолуга реструктуризація, не вистачає кваліфікованих працівників.

Проблема самоідентифікації турбує не лише українців як націю. Тією ж проблемою сьогодні посилено займаються хлопці, які — будемо сподіватися, тимчасово — захопили контроль над східними теренами України. Можливо, події розгорталися б інакше, якби «донецькі» змогли прибрати до рук усю Україну. Цей план зірвався. І тому вони сьогодні посилено намагаються провести легітимацію свого становища й придбаних капіталів. Не легалізацію — із цим у них проблем майже не виникало. Їм потрібно «освятити» своє існування при владі й грошах певною історичною традицією. Звідси й така істерична боротьба сьогодні за шкільні підручники, причому не лише з історії, а й із літератури.

Влада Сіверськодонецька провела цього тижня досить незвичну акцію. На день було припинено проведення всіх фінансових операцій, що стосуються міської ради, її виконкому та всіх комунальних підприємств міста. Цілий день вони нічого не купували і ні з ким не розраховувалися за раніше придбані матеріали та послуги. У такий спосіб «батьки міста» протестували проти існуючої в державі системи тендерних закупівель.

Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (Держпромнагляд) занепокоєний новою бідою, що звалилася на промислові об'єкти держави: несанкціоновані проникнення туди сторонніх осіб. Особливо на такі, де існує підвищена небезпека для життя та здоров'я. Однією з підстав для такого занепокоєння став недавній випадок на шахті «Крепенська» державного підприємства «Антрацит» (в однойменному місті Антрацит на Луганщині).

Опівдні 26 квітня у Луганську на вулиці ім. «Луганської правди» було зафіксовано різкий запах газу, і на телефони 0-1 і 0-4 масово почали надходити повідомлення від громадян про можливу небезпеку вибуху. У зоні ризику опинилися торговий центр, школа №1 і кілька прилеглих «хрущовок». Поруч знаходиться обласний стадіон «Авангард», на якому грає команда вищої ліги «Зоря», але в цей момент він стояв порожній. Основна небезпека полягала в тому, що в цьому ж районі, просто під вуличним асфальтом проходить газогін високого тиску. Яким буває факел, коли палає такий газогін, мешканці однієї з луганських околиць мали змогу побачити у 1985-му та в 1996-му роках. Тоді дерев'яні конструкції загоралися на відстані сотень метрів від палаючого «фонтану». Однак останнім часом газ захоплює зненацька і більш наближені до центру райони міста.

Останнє офіційне найменування нещодавно проданого тепловозобудівного екс-гіганта звучить так: «Холдингова компанія «Луганськтепловоз». І це вже є парадоксом. Який може бути холдинг на місці заводу, що належить державі? Якщо не брати до уваги різноманітні об'єкти соціально-культурного призначення, все виробництво розмiщене хоча й на великому, але одному проммайданчику. Але так уже розпорядилася доля, що зміна державного ладу на початку 90-х захопила тодішнє «комуністичне» керівництво зненацька. Ці люди готували для підприємства ще більше «соціалізму», а вийшов класично дикий капіталізм. Можливо, звідси й усі його нинішні проблеми.

Торік у ці дні тільки починали ранньовесняний цикл робіт на полях Луганщини. Сьогодні їх уже закінчують. На початок квітня засіяно 94% запланованих площ ранніх зернових та зернобобових, або, якщо в гектарах, — 162,3 тисячі. Причому деякі райони план навіть перевиконали. Рекордсменом виявився Новоайдарський район: 109%. Не відстають і роботи з підживлення озимини. Показники майже ті ж самі: 160,3 тис. га, або 90% до плану. Мабуть, важливим є те, що в передовиках, так би мовити, йдуть північні райони області, де зосереджена більша й найкраща частина ріллі. У південній, промисловій її частині, землі менше, та й ландшафт не надто дозволяє розгорнутися потужній техніці.

Алчевський металургійний комбінат сьогодні, мабуть, найбільш просунувся у справі модернізації виробництва, до реконструкції тут залучають найкращі європейські та вітчизняні фірми. На ще не реконструйованих ділянках спеціалісти комбінату намагаються максимально оптимізувати процеси виплавки та переробки металу. Тож керівництво АМК здивувало неприємне «відкриття»: виявляється, собівартість продукції останнім часом почала зростати. Подальші дослідження показали: у сталеливарному виробництві спостерігаються явні перевитрати чавуну, феросплавів, енергоносіїв тощо. Задля з'ясування джерела збитків запросили фахівців із «глибокого буріння», себто з Управління СБУ в Луганській області. Співпраця великого бізнесу із правоохоронцями принесла доволі швидкий результат.

Схоже, вугільні проблеми ще довго залишатимуться сізіфовим каменем для всіх, хто намагатиметься підняти його догори. Методів, аби перетворити шахтарський край у безпечний для життя регіон, самі луганчани пропонують чимало. Втім переважна більшість — це пропозиції на кшталт ухвалення Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Президент Віктор Ющенко на нараді з питань вугільної галузі попросив конкретно сформулювати завдання: що має зробити Президент, що уряд і що парламент. Але чиновники все одно говорили про власні досягнення.