Днями внаслідок люстраційного скандалу «злетів» посадовець найвищого щабля Польщі — у відставку відправили віце-прем'єра, міністра фінансів Зиту Гільовську. Міністр зібралась у відставку того ж дня, коли захисник громадських інтересів (посадова особа, яка скеровує люстраційний процес, виносячи звинувачення, котрі мають розглядатись спеціальним люстраційним судом) Влодзімеж Ольшевський подав заяву, в які говориться, що пані Зита напевно приховує деякі компрометуючі дані зі своєї біографії. Гільовська відпиралась як могла, назвавши справу «люстраційним шантажем», а документи «фальшивками», і навіть почала «давити на жалість», дорікнувши, що в цій ситуації чиновник «має менше прав, ніж педофіл чи вбивця». Але президент Лех Качинський відставку віце-прем'єра підписав. Суддя Ольшевський ще з січня намагався «по-мирному» відправити віце-прем'єра у відставку, тобто уникаючи скандалу, але Гільовська виявилась «міцним горішком» і звинувачення у співпраці з «органами» комуністичної Польщі відкидала.

Російська Федерація провадить проти України політику, котру можна назвати не лише недружньою, а й відверто ворожою. Аналітики наголошують переважно на «інформаційній війні», але прискіпливіший погляд свідчить, що останні події, зокрема і в світлі феодосійського скандалу, вплетені в ширшу політику упокорення.

Доктор Ігор Галагіда, науковий співробітник польського Інституту національної пам'яті та Інституту історії Гданського університету, опублікував понад 50 наукових і науково-популярних праць, присвячених долям української меншини у Польщі і польсько-українським вiдносинам, у тому числі монографію «Українці на західних і північних землях Польщі 1947-1957».

6 червня у Києві відбулася презентація п'ятого тому збірки документів «Акція Вісла», створених на основі архівів спецслужб України та Польщі. Нібито буденна подія, але представляти книжку приїхав президент польського Інституту національної пам'яті Януш Куртика. Очевидно, це була не головна мета візиту, і польські партнери прагнули також надати інтелектуальну допомогу ледачим київським чиновникам, котрі донедавна рвучко «закопували» Указ Президента про створення українського Інституту національної пам'яті.

Нинішній етап українсько-польської приязні нарешті свідчить про щире і послідовне прагнення політичних еліт обох держав порозумітись. Прагнення є. Діалог є. Саме тому і проявляється безліч гострих моментів, досі замовчуваних, ба, навіть приховуваних. Зокрема, і про життя українців у Польщі. Наголосимо: не української діаспори останньої хвилі, не заробітчан, а українців, котрі споконвіку мешкали на тих землях, а по війні були виселені хто до СРСР, хто до інших областей Польщі.

У суботу в самому центрі Варшави стався безпрецедентний напад на верховного рабина Польщі Міхаеля Схудріха. Скандал набув світового розголосу, зокрема й через те, що збігся у часі з першим візитом до Польщі Папи Римського Бенедикта ХVІ. Присмаку невипадковості, ба навіть спланованої антипольської провокації додало те, що наступного дня Папа мав узяти участь у жалобних урочистостях у колишньому нацистському таборі Освенцим.

У Львові триває напружена боротьба на «ідейному фронті». Цього разу борються з наповненням «скарбнички диявола». Саме так охарактеризував процес кінопрокату фільму «Код да Вінчі» львівський архієпископ Ігор Возняк (УГКЦ).

Християнство досі зберігає чимало таємниць та псевдотаємниць, котрі можуть спокусити віруючого, адже пропонують популістські рецепти пізнання та віри, інколи підважуючи доктрину християнства. Останнім часом поширення набула «хроніка марнославства» авторства Дена Брауна — «Код да Вінчі» — та був віднайдений апокрифічний текст Євангелія від Юди, в якому зовсім по-інакшому розставлено наголоси Юдиної зради, але який безпосередньо не належить авторству трагічного апостола. Цей текст був уперше опублікований 6 квітня 2006 р. Національним географічним товариством США на базі перекладу з коптської мови. Ця пам'ятка, написана у часи раннього християнства, зі зрозумілих причин не потрапила до біблійного канону. Згідно з апокрифом, Юда «стане тринадцятим і буде проклятий іншими родами, принісши в жертву» Вчителя. Юда робить це ніби на шляху метафізичного прозріння, керований божественною рукою. І якщо твір Брауна є звичайнісінькою «мильною оперою» на біблійну тематику, то з апокрифом, що не ввійшов до канону Святого Письма, справа виглядає інакше, до того ж в історії людства не було постаті трагічнішої за Юду. Недивними є спроби переосмислення Юдиної зради, але істина, як відомо, не терпить двозначності. На цю тему ми вирішили поговорити з сучасним католицьким теологом отцем Тарасом БАРЩЕВСЬКИМ, кандидатом біблійних наук, докторантом богослов'я Папського Салезіянського університету у Римі. Отець Тарас є священиком Української греко-католицької церкви і викладає в Українському католицькому університеті.

Сьогодні Президент Ющенко починає свій дводенний офіційний візит до Польщі, важливим пунктом програми якого стане відкриття у суботу пам'ятника-меморіалу загиблим українцям у селі Павлокома (це в Підкарпатському воєводстві, на колись українських етнічних землях). Разом із Віктором Ющенком на відкритті буде присутній і президент Польщі Лех Качинський. Нагадаємо, що це не перша подібна акція на вищому рівні, метою і головною ідеєю якої є історичне примирення між двома націями. Цьому сприяють відкриття меморіалу загиблим полякам — цвинтар Орлят — на Личакові у Львові і відкриття у 2003 році пам'ятника невинно убієнним полякам та українцям в селі Павлівка на Волині, де колишні президенти Леонід Кучма та Александр Кваснєвський закликали до прощення та примирення. Проте вперше ритуал історичного примирення відбудеться на території Польщі. І радикально налаштовані поляки вже заявили свої «ноти протесту» проти такої акції.

Нові урядові призначення шокували багатьох поляків. До останнього моменту деталі політичних торгів щодо формування «непомаранчевої» коаліції тримали в таємниці, тож найбільше поляків обурила новина: Роман Гертих, лідер «Ліги польських родин», став віце-прем'єром та міністром освiти. До іншої Польща вже встигла морально підготуватись — Анджей Леппер дістав посаду віце-прем'єра і міністра агропромисловості та розвитку села.