Усього десять днів тривала перевірка, яку проводили фахівці Державної податкової адміністрації у Києві, проте і цього виявилося достатньо, щоб до зведеного бюджету надійшло податків і платежів на суму 790 мільйонів гривень. Це на сорок відсотків більше, ніж за такий самий період у листопаді минулого року. «Аси» фіскальної справи дісталися до столиці з плановою перевіркою після того, як провели такі ж у низці областей. На думку першого заступника голови ДПА — начальника податкової міліції Віктора Жвалюка, Київ відрізняється від решти великих міст України тим, що має і більший економічний потенціал, і великі грошові потоки, причому кожна третя «тіньова» гривня — теж у столиці.

Бізнес-середовище змінилося. Принаймні так стверджує голова Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва Інна Богословська. Ці зміни обумовлені трьома подіями, які суттєво вплинуть на розвиток малого та середнього бізнесу: появою законів (два з них прийнято, третій на підході), дорученням Президента щодо прискорення реформування спрощеної системи оподаткування малого підприємництва та запровадженням сертифікатів із голографічними знаками на всі види товарів. Є ще одна невідворотна подія, яка тотально сформує бізнес-середовище на наступний рік — бюджет-2004. Про все це пані Богословська має свою думку, яка інколи не стикується з її статусом державного службовця.

Прийняття бюджету на наступний рік ніколи не обходиться без шахтарських пікетів. Цього року Кабмін пікетують представники шахти «Партизанська» ДП «Антрацит» — члени Незалежної профспілки гірників України(НПГУ). Третій місяць триває їх конфлікт із дирекцією , яка займається знищенням організації НПГУ, а натомість розбудовує структуру Партії регіонів. Закривали і пломбували приміщення, яке займала профспілка, і оголошували, що тут буде офіс Партії регіонів. Те, що відбувається на шахті «Партизанська», є порушенням конституційних прав громадян. Та й узагалі, складається враження, що гірники постійно знаходяться у зоні лиха. Про те, чому так відбувається, ми розпитували народного депутата, голову НПГУ Михайла Волинця.

Нагляд за творчим генієм людства, виявляється, ніколи не буває зайвим. Чим більше з'являється вигадливих, фантастичних споруд, винахідливих рішень у будівництві промислових об'єктів, тим витонченішим стає контроль за їх безпечною експлуатацією. Ті, хто «лікує» небезпечні об'єкти цивільного і промислового призначення, поки що не об'єдналися у свою окрему гільдію (йдеться про фахівців, які вивчають загрози техногенних аварій і катастроф). Проте їх ситуативне об'єднання таки відбулося — під час засідання РНБО України. Розглядалося питання ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин, після чого було створено науково-координаційну та експертну раду з відповідною назвою.

У протистоянні навколо використання нафтопроводу «Одеса—Броди» новий виток: про свою готовність транспортувати до Європи сировину з Тенгізького родовища (Казахстан) заявила друга в США найбільша компанія «Шеврон-Техасо».

Сьогодні парламент має намір розглянути проект бюджету на наступний рік. За традицією це дійство належить до найбільш видовищних та емоційно насичених засідань Верховної Ради. Нерідко у залі під трибуну спікеру складають стоси підписних листів і звернень громадян, тут-таки розгортають гострі плакати, озвучують прохання про виділення коштів при підтримці натовпу перед парламентом. Це час ультиматумів, демаршів, погроз та обіцянок. При цьому парламентський Комітет з питань бюджету виступає в ролі «доброго дядька», який намагається всім сестрам роздати по сережці, а уряд зі своїми пропозиціями виглядає, як скупий лицар, який нізащо не виділить зайвої копійки, як би хто не волав. Словом, бюджетні торги розпочинаються.

Президент ВАТ «Укртранснафта», Спецуповноважений України з питань Євроазійського нафтового транспортного коридору Олександр Тодійчук — на «подiУМi» в нашiй редакцiї