Світлиця для братів Кличків

За словами місцевих мешканців, на початку минулого століття у Вільшані жили високі та кремезні брати Клички - Єрофей та Петро. У селі нині мешкає онука Єрофея - Ганна Голуб. Вона розповідає, що її діда, котрий міцно стояв на ногах, бо мав землю, млин, добротну хату, змусили вступити до колгоспу.

Теща зятя не любила, взяла та й убила

Цікаво, що коли в Черкаському райвідділі міліції імітували впізнання злочинців, котрі вбили 42-річного Юрія Момсика, то його теща, 62-річна Ольга Нетребенко, вказала на трьох оперів: «Ось цей і ті два приходили до мого зятя». І хоча пенсіонерка клялася, що до її зятя дійсно навідувалися три чоловіки, трохи погомоніли з ним у хаті і пішли, в райвідділі розуміли, що щось тут не те.

Битва за Черкаси

У той час, коли переважна більшість міст України вже з головами, черкащани досі перебувають у виборчому процесі. Оскільки повторні вибори мера міста призначені тут на 18 червня, городяни знову щодня вигрібають зі своїх поштових скриньок купи рекламних листівок зі щедрими обіцянками від того чи іншого кандидата на посаду міського голови Черкас.

Сплять кургани темнії

Трапилося це у селі Степанки Черкаського району: тамтешній люд став власником земельних паїв вкупі з комплексом курганів III-II тисячоліть до н. е. І хоча ці пам'ятки археології занесені до Державного реєстру пам'яток археології Черкаської області і перебувають під охороною держави, це зовсім не завадило чиновникам відділу земельних ресурсів Черкаського району у 2001-2003 роках передавати кургани селянам у приватну власність.

Хрест- голоднiй смертi

Хрест- голоднiй смертi

Минулої неділі у Водяниках Звенигородського району на Черкащині біля старого кладовища, що заросло квітучою акацією, було відкрито пам'ятний знак. Саме тут у 1932 -1933 роках поховали більше 340 померлих від голоду селян. «Я досі пам'ятаю, як із міста у Водяники приїжджали бригади, ходили по хатах та витрушували зерно. Все забирали, нічого не лишали.

Державні гроші — на черкаський вітер

Такого несподіваного висновку дiйшли працівники контрольно-ревізійного управління в Черкаській області, коли перевірили 130 лікувальних установ та закладів Шевченкового краю. «Неефективний розподіл медичних препаратів iз виконання державних програм «Цукровий діабет», «Онкологія» та «Туберкульоз» Міністерством охорони здоров'я, яке відповідає за централізоване їх постачання, просто дивує, — розповідає «Україні молодій» прес-секретар контрольно-ревізійного управління у Черкаській області Інна Хімічук. — Адже область одержує лікарські засоби від цих недуг у значно більшій кількості, ніж їх потребує. Черкаський онкодиспансер направляв на адресу МОЗ України листи з проханням перерозподілити медикаменти в інші регіони, але відповіді так і не одержав. Оскільки не використані вчасно ліки підлягають знищенню, то державнi кошти знову летять на вітер».

Татусі звіріють

На Черкащині це вже другий такий дикий випадок за останні кілька місяців. Біда у смілянську родину прийшла з п'яним батьком: 31-річний глава сім'ї затіяв сварку з дружиною, а винною у всьому виявилася 3-місячна донька. П'яний татусь так побив немовля, що його доставили до лікарні.

«Мені б морозива в чашечці...»,

«Мені б морозива в чашечці...»,

На подвір'ї у Макаренків рясно цвітуть старі яблуні. Скільки їм років — важко сказати, адже посаджені вони були ще бабусею Юрія Петровича — Устиною, котра тут мешкала. Саме на її садибі й побудувалися Лідія та Юрій Макаренки після того, як побралися. І хату, і літню кухню, і повітку та погріб вони зводили самотужки: Юрій за фахом — кваліфікований столяр, отож чимало в господарстві зроблено його руками. Та найголовніше, що за 16 років шлюбу Юрій та Лідія Макаренки, які живуть у селі Хацьки Черкаського району, обзавелися великою та дружною сім'єю: у них підростає восьмеро дітей. Нещодавно Указом Президента України Віктора Ющенка багатодітній мамі Лідії Яківні Макаренко присвоєно звання «Мати-героїня». Лідія Яківна ввiйшла до цiлої армiї 265 багатодітних українок із різних куточків держави, удостоєних цього почесного звання.
Про саму нагороду Лідія Макаренко «щось чула», але особливих емоцій з цього приводу не має: стримана вона жінка та й часу думати про нагороди зовсім немає.

Постилися чи пограбували?

Сталося це неподалік Першотравневого парку, практично в центрі міста і поруч з обласним управлінням мiлiцiї. Обличчя 29-річного слідчого черкаської обласної міліції було настільки побите й спотворене, що людину тільки через добу змогли впізнати.

Не словом, а ділом

У селі Будище Звенигородського району Черкаської області, де недавно Президент Віктор Ющенко з урядовцями садив дерева, сталася ще одна подія: тамтешня школа розжилася на 4 сучасні комп'ютери.