Цей лимонний рай — єдиний на всій Черкащині. Цікаво, що облашували його не в якомусь ботанічному саду, а в теплиці лісового господарства. Що й казати — несподівано. «Є у нас такий ентузіаст — колишній директор лісгоспу Микола Олександрович Снігур, він цю справу й запровадив ще в 1992 році», — пояснює директор Корсунь-Шевченківського лісгоспу Петро Гоголюк і показує чималих розмірів теплицю, де ростуть та плодоносять 40 лимонних дерев. Коли йдеш доріжкою поміж високих заморських дерев, на яких серед густого зеленого листя висять сонячного кольору плоди, то очам не віриш, що ці екзотичні фрукти так щедро плодоносять на Черкащині, а не у далекій Греції.

Нарешті черкащани гідно вшанували пам'ять свого земляка В'ячеслава Чорновола. Минулої неділі, до 69-ї річниці з дня народження відомого політика, на його малій батьківщині у селі Вільховець Звенигородського району урочисто відкрили й освятили садибу-музей. Всього за півтора місяця на виділені державою 354 тисячі гривень тут провели капітальну реставрацію хати, сараю, криниці, облаштували двір. У самому будинку на п'ять кімнат стоять шафа, стіл, ліжко, диван, скриня, тумбочка, які пам'ятають відомого дисидента-шістдесятника. Тут же — книги В'ячеслава Максимовича, на стінах — його портрет, картини й фотографії, рушники, вишиті його мамою Килиною Харитонівною.

Черкаський мікрорайон Митниця, який хоч і не так давно забудований на березі Дніпра, але вважається в місті найбільш занедбаним, розжився ще однією «визначною пам'яткою». Нею став піщаний кар'єр, глибиною до 8 метрів і діаметром до 600 метрів. Таке рукотворне «диво» з'явилося буквально у кількох метрах від житлових багатоповерхівок, неподалік центру міста.

Для цього в місті вже відведено земельну ділянку площею 20 гектарів у районі третьої черги ВАТ «Черкаське хімволокно». Як повідомив «Україні молодій» начальник відділу екології і раціонального природокористування Черкаського міськвиконкому Володимир Абраменко, реалізація проекту обійдеться приблизно в 25 мільйонів гривень.

Кримінальний квартет із Дніпропетровської області разом із подільниками, які вчинили розбійний напад у місті Шпола Черкаської області на сім’ю депутата тамтешньої районної ради, черкаські правоохоронці затримали по гарячих слідах буквально через 40 хвилин після скоєного злочину.

Неймовірна пригода трапилася на Черкащині: у маршрутці, котра рухалася з Чигирина до Черкас, нетверезий пасажир, ні сіло ні впало, накинувся на водія Станіслава Марунича й почав його душити.

Мумію (а конкретніше тіло людини, яке цілий рік пролежало в хаті) знайшла міліція в одному з будинків на околиці Звенигородки. Як повідомив «Україні молодій» працівник прес-служби обласного управління міліції Юрій Дученко, 75-річну жительку цього міста було вбито ще 29 грудня 2005 року. Правда, усі — й сусіди, й родичі, думали, що вона жива-здорова, адже за нею постійно доглядала 45-річна жінка й казала людям, що з бабусею все гаразд.

Майбутні 15—20 років мешканці села Сокирне Черкаського району можуть спати спокійно і не хвилюватися, що їхні хати змиють хвилі Дніпра. Адже нині тут завершили укріплення берега кам'яним насипом, на що, за оцінкою Держбуду України, пішло більше нiж 9 мільйонів гривень з державного та обласного бюджетів.

Певно, некомфортно на небесах Василю Симоненку від того, як черкащани «шанують» його пам'ять: у місті демонтували пам'ятник поетові, що його навесні урочисто встановили на Хрещатику, навпроти редакції газети «Черкаський край», де свого часу той працював. Причиною знесення гіпсової скульптури стало те, що обласна спілка архітекторів визнала творіння антихудожнім. Натомiсть на створення пам'ятника Симоненку та на облаштування площі, на якій він мав стояти, з 2004 року вже витрачено 681 тисячу гривень.

Форвард баскетбольної команди «Черкаські мавпи» Юрій Лохманчук, після нападу на нього біля нічного клубу, знаходиться тепер у хірургії Третьої міської лікарні Черкас. Саме тут перспективного гравця національної та молодіжної збірної України оперували 40 хвилин. Тепер, стверджують тамтешні медики, спортсмен почувається краще.