Львівський правозахисник Олексій Вєренцов створив справжній прецедент у Європейському суді. Тепер Україну зобов’язали прийняти закон про мирні зібрання. «Наслідком рішення є те, що суди в Україні, при розгляді справ про заборону мирних зібрань не мають законного права використовувати при винесенні судового рішення нормативні акти СРСР, — iдеться у рішенні Європейського суду з прав людини.

У Львові 9 травня пройшло з меншим шумом, ніж у Тернополі, але теж не без пригод. Як повідомляла «УМ», за кілька днів до Дня перемоги міська рада заборонила використання комуністичної та фашистської символіки, а також ухвалила рішення відзначати 8 травня у Львові День жалоби за загиблими під час ІІ Світової війни.

Цьогоріч Галичина святкує ювілей створення дивізії СС «Галичина». Насправді дивізія була започаткована у квітні 1943 року, але святкування у Львові у зв’язку з Великодніми святами перенесли на другу декаду травня. До урочистостей готувались заздалегідь, серед запланованих заходів — нагородження колишніх дивізійників. Останніх до 70–річчя створення дивізії дожило зовсім небагато, а більшість з них узагалі полягли в сумнозвісному бою під Бродами... Варто визнати, що до сьогодні в суспільстві немає однозначного ставлення до тих, хто воював у «Галичині». Тому «Україна молода» завітала в гості до одного з колишніх дивізійників «Галичини» Василя Бойківа, аби почути його історію з перших вуст. Зовсім юним 19–річним хлопцем він пішов у дивізію з метою захищати рідну землю. Мій співрозмовник каже, що до ладу і німецьких солдатів не бачив, а воював усього лише кілька днів... А потім ще дуже довго розплачувалися за це і він, і вся сім’я.

У лютому «УМ» писала про проблеми, що виникли в Наукової бібліотеки Львівського національного університету ім. І. Франка. Через відповідний наказ Міносвіти під скорочення потрапило 43 працівники, що спричинило б закриття цілих відділів. Наприклад, відділу реставрації, який лише нещодавно з’явився і допоміг бібліотеці відродити не одну старовинну книжку. Директор бібліотеки і весь колектив забили на сполох, зверталися в усі можливі інстанції. Зрештою, компромісу таки досягли, але навряд чи його можна вважати великою перемогою.

Атрибутики СРСР, комуністичної і нацистської символіки 8–9 травня Львів не побачить. Підтримали таку ініціативу 70 із 90 депутатiв мiськради. Відповідно до ухвали, згадану символіку заборонили використовувати на будівлях, державних установах, комунальних підприємствах Львова та під час проведення масових заходів.

У Львові вчергове заговорили про ремонт колишнього костелу кларисок. Саме тут нині розташований музей сакральної барокової скульптури Івана Пінзеля. І саме тут мала б експонуватися уся колекція відомого скульптора. Слід нагадати, що нещодавно твори митця їздили на виставку в Лувр. Після повернення додому, скульптури довелося залишити в головному корпусі картинної галереї на вулиці Стефаника. Адже величний храм кларисок, що розташований за кiлька крокiв від центру міста, зараз просто в плачевному стані. В міському бюджеті передбачили на ремонт три мільйони гривень, проте чи встигнуть чиновники відремонтувати приміщення музею до кінця року, наразі залишається лише припускати.

Компактну систему енергозабезпечення, аналогів якiй немає в цілому світі, створили у Львові. Сам пристрій має вигляд пластини, що вміщує в собі сонячну батарею, суперконденсатор і електронний блок. Винахідники «Львівської Політехіки» працювали над його розробкою майже три роки. «Найменшу площину винаходу можна звести до величини в половину листа А4, — роповідає «УМ» професор Віктор Токарєв, один iз винахідників. — Його можна брати з собою у гори, щоб освітити намет, чи прикріпити пристрій до торбинки і завжди мати під рукою джерело енергії для підзарядки мобільного телефону чи МР3– плеєра». Винахід захищений від вологи.

Львів’янин Олександр Вальд започаткував і вже майже 15 років творить картини з кави та піску. Сам він працює у львівському цирку сантехніком, хоча за освітою є квітникарем–декоратором. Майстерня художника розташована в готелі для артистів цирку. Там пахне лаком і, звичайно, кавою. На стінах майстерні висять його роботи: портрети знайомих і зірок естради, пейзажі та навіть біблійні сюжети. На столі лежать необхідні для роботи інструменти та скляночки з кольоровим піском.

«Ось остання робота, — показує художник кольоровий пейзаж. — Ще лак остаточно не висох, тому запах трохи неприємний, але до ліній уже можна торкнутись. Бачите, сніг вийшов такий крупний і пухнастий. Це перетертий мармуровий пісок. Його крупинки завеликі для картин, тому доводиться додатково перетирати. У мене для цього є навіть старий електромлинок для кави». І хоча піщинки здаються крихкими, малюнок залишиться стійким ще довгі роки.

Складається враження, що на Львівщині хтось проводить цілеспрямовану акцію зі знищення пам’ятників героям визвольної боротьби. В ніч на Благовіщення, 7 квітня, невідомі поглумилися над пам’ятником Степанові Бандері в селі Великосілки Кам’янко–Буського району. Погруддя встановили в 2011 році на свято Покрови з ініціативи та коштами однієї з опозиційних сил. Голова районної організації ВО «Батьківщина» Василь Радчук, який безпосередньо займався встановленням, розповів «УМ», що в селі й досі мешкають ветерани ОУН–УПА, для яких відкриття погруддя стало справжнім святом.

Уже незабаром ДСО запропонує львів’янам нову послугу — цілодобову персональну охорону всього за кількасот гривень на місяць. Сам процес відбуватиметься за допомогою системи супутникового спостереження — GPS–трекера, над впровадженням якої зараз працює Управління ДСО. Пристрій має вигляд звичайного мобільного телефону і коштує від 1,5 до 3 тисяч гривень. Його треба придбати самому, а вже послугу підключать у Державній службі охорони.