Уматеріалі «Прапор над рейхстагом піднімали українці Петро Щербина та Олексій Берест» 12 травня 2005 року «УМ» розповідала про нові подробиці, як піднімали прапор Перемоги над рейхстагом у Берліні, й учасників для нагородження. Доста підстав вважати, що в герої тоді «допускали» за... національною ознакою: потрібні були Сталіну і його кремлівському оточенню росіянин та грузин — дайош Мілетона Кантарію з Михайлом Єгоровим! Достеменно ж відомо, що у поданні на присвоєння звання Героя Радянського Союзу поміж ста бійців 150-ї дивізії значилися прізвища й українців Олексія Береста і Петра Щербини.

Восени минулого року Дніпрорудне Василівського району нагадувало відстале мусульманське середньовічне місто: на вечірніх вулицях — лише чоловіки! Такою була реакція слабкої статі на регулярні гвалтування і вбивства в їхньому населеному пункті: статистику жахів маніяк поповнював 9 червня, 13 липня, 24 серпня, 22 жовтня... Останньою жертвою тоді стала 17-річна дівчина, труп якої знайшли неподалік села Балки Василівського району. Невдовзі, у результаті масованої операції правоохоронців, було затримано вбивцю, 40-річного мешканця Василівки. Зауважу, що тоді силовики «не вішали» на нього всі епізоди дніпрорудненських жахів, інкримінувавши лише вбивство 17-річної дівчини (про це «УМ» писала 16 грудня минулого року).

Четверта упродовж останніх трьох років трагедія сталася 28 квітня, після десятої години ранку. На облаштованій спеціальними траншеями території група саперів підривала зібрані боєприпаси. В момент закладення вибухівки під чергову партію призначених для знешкодження снарядів несподівано спрацював один із зарядів. Від вибуху постраждали 27-річні сапери: одного з травмами очей доправлено до Запорізької обласної клініки, контужений перебуває у ЛОР-відділенні Мелітопольської міської лікарні, ще двоє травмованих піротехніків — у хірургії цього ж шпиталю.

Степовий, донедавна спокійний, район став ще однією «гарячою» точкою на Запоріжжі. Причому, і в райцентрі, і в сільських населених пунктах спротив «прихватизаторам» сягнув апогею. У селі Високе, приміром, більш як тисяча мешканців звинувачують сільську і районну владу в розбазарюванні землі. Ще у 1993 році в місцевому КСП «Мир» склали списки із 1022 сільчан, котрі мали право на свою частку колективного майна. Землю оперативно розпаювали, однак державні акти на право землекористування до сьогодні одержали тільки 180 осіб. Люди б на це, можливо, і не зважали, якби не одна суттєва обставина: держакти чомусь поклали до своїх кишень винятково керівники і наближені до можновладцiв особи; істинно ж «маленькі українці» і досі не остаточно узаконили свої права. А взимку пайовиків поставили перед дивним фактом: ваші наділи меншають!..

Так сталося, що саме тоді, коли начальник Запорізького облуправління міліції Олександр Шмітько взявся переконувати журналістів в ефективній роботі свого відомства, регіональна статистика злочинів поповнилася черговим жахом: у Мелітопольському районі було знайдено розчленовані тіла чоловіка і жінки. Тож міліцейський керівник вирушив на місце злочину просто з брифінгу.

Йдеться, ясна річ, про Мінтрансзв'язок, нав'язливий сервіс якого давно став притчею во язицех. Керівник відомства соціаліст Микола Рудьковський опікується якщо не візами для туркменів-опозиціонерів, то відбілюванням свого «вищоосвітянського» минулого; тепер ось погрожує Президенту країни імпічментом, «Україні молодій» — судами... На все це потрібна купа часу, відтак пану Миколі ніколи бодай зирнути на проблеми власне міністерства.

Феномен у церкві села Нововасилівка Приазовського району миряни помітили під час богослужіння: «Отче, а свічки кров'ю стікають!». І справді: замість воску стікали непрозорі краплі, утворюючи довкола свічок червоні калюжі! Вперше це було помічено в січні цього року, каже отець Савелій, настоятель нововасилівського храму Почаївської Божої Матері: «І повторюється завше, коли я відправляю службу Божу. Причому кровоточать свічки, привезені з Одеси, Запоріжжя, Почаєва, Полтави... Тільки не єрусалимська, якось доставлена з Москви! З'явилася було на ній одна-єдина рожева сльоза — і та швидко зникла».

Доки дорослі дядьки у Києві сперечаються, яка з гілок влади ліпше дбає про народ, на місцях реальними героями-рятувальниками людського життя стають... підлітки. Без галасу і дискусій. Як це днями зробив у селі Білогір'я Оріхівського району чотирнадцятирічний Олександр Васильєв. Суботнього вечора хлопець проходив повз покинуту садибу, з якої почув приглушений дитячий голос. Сашко побіг за дорослими — і вже за лічені хвилини заглядав у старий колодязь, який давно слугував за сміттєзбірник. Саме там, на глибині шести метрів, й опинився трирічний Кирило.

На 275-й артбазі під Новобогданівкою відновлено зачистку технічної території і знищення зібраних боєприпасів. За інформацією командира зведеного піротехнічного загону полковника Віктора Гаврищука, його підлеглі розпочинають робочий день о восьмій ранку і працюють до сутінкiв. Із 145,5 гектара вже зачищено понад 80. Після відновлення робіт упродовж трьох квітневих днів сапери зібрали майже 130 тонн вибухонебезпечних предметів; у 35 спеціально облаштованих траншеях щодоби знищують до тридцяти тонн.

Не таємниця, що підприємства тепломереж мають чималий зиск від теплої зими, і споживачі правомірно вимагають перерахунків. Активніше від інших добивалися того, аби оплата базувалася на фактичних обсягах використаних теплоносіїв, мешканці Рівного — і прокуратура міста зреагувала. Згідно з проведеними перерахунками, комунальники завищили платежі за опалення квартир на два мільйони гривень. Прокуратура Рівного застерегла: якщо у місячний термін споживачам не буде повернуто переплату, то вона переведе «тарифні розборки» у формат кримінальної справи.