У галереї «Колекція» темно і моторошно, як у величезному холодильнику. Один із найавторитетніших представників contemporary art, заступник голови Національної спілки художників України та віце–президент Академії мистецтв України Віктор Сидоренко розмістив тут свій «Новий ковчег». У простір стіни вмонтував роботи, як стилізацію Ноєвого Ковчега. З них виглядають «заморожені» собака, кінь, жінка, людський ембріон. За біблійним сюжетом людство врятувалося від потопу завдяки ковчегу. Сидоренко розробив свій план збереження генофонду. Він заморожує персонажів у русі, щоб коли буде потреба, вони могли знову ожити і продовжити історію людства.

Спочатку я побачила його «Червону шапочку» — відверту й провокативну. Календар із зображенням відомої скульптури Олександра Рідного висів у гуртожитку харківських студентів–журналістів, які вважали його великим експериментатором і провокатором. Дещо пізніше я почала пов’язувати його ім’я зі скульптурами, які звично й без жодного виклику розмістилися на вулицях Харкова: височезний Монумент незалежності України, пам’ятник першому харківському «губернатору» Щербініну (у співавторстві з Анною Івановою), срібний усміхнений Гагарін біля магазину електроніки і ось зов­сім нещодавно — Меморіальний комплекс пам’яті жертв Голодомору, за який Рідний отримав із рук Президента орден «За заслуги» ІІІ ступеня.
Олександр Рідний лишається скульптором, який вправно балансує між мистецтвом офіційним і виставковим. Може, тому він ніколи не повторюється, не боїться змінювати матеріал (дерево, пір’я, залізний «секонд–хенд», скло, пластик) і впевнено тримається у трійці найкращих українських скульпторів?

Сьогодні Буковина поповнилася ще одним провокаційним пам’ятником. У Чернівцях на вулиці Головній, 31 на стіні біля магазину «Букініст» художник Анатолій Федірко & C°, до якого приєднався народний депутат, засновник «Останньої барикади» Олесь Доній, урочисто відкрили пам’ятник Прем’єр–міністру Юлії Тимошенко «(NоN) Cult №7». Це вже третя інсталяція на цій стіні, але сьома в серії пам’ятників сучасникам від Федірка. За концепцією, робота, присвячена леді Ю, розміщена над пам’ятниками Юркові Андруховичу і Арсенієві Яценюку, які художник презентував раніше.

Обираючи найкращого спортсмена України 2008 року, експертна комісія Національного олімпійського комітету не мала особливих проблем із визначенням переможця. Попри присутність серед претендентів на відзнаку кількох пекінських медалістів, постать Василя Ломаченка виглядала особливо привабливо. На його користь свідчили не тільки «золоті» результати Олімпіади–2008 та чемпіонату Європи, а й ефектний виступ на обох турнірах. Тому й не дивно, що «спортсменом року» назвали саме хлопчину з Білгород–Дністровського, що на Одещині.
А ще ж був Кубок Вала Баркера, яким Міжнародна асоціація любительського боксу нагороджує найтехнічнішого боксера олімпійського турніру і який наш атлет... досі не отримав через певні обставини. На церемонії нагородження в НОК кореспондент «УМ» знайшов момент, аби випитати лауреата про цю нашумілу справу. Не оминули ми в розмові з 20–річним бійцем і інші цікаві теми.

Узимку на вулицю хоч не виходь: тротуари слизькі, сніг, якщо випаде, лежить під ногами тижнями, на голову щохвилини погрожує впасти бурулька. Тож у травматологів, незважаючи на вуличний холод, настає по–справжньому гаряча пора.

Пам’ятник Леніну у сквері біля рафінадного заводу в Сумах відновили лише напередодні. Сьогодні ж тут знову порожній і трохи зруйнований постамент — уночі Леніна вкотре «посунули» з місця, а при падінні пам’ятник «втратив» голову. Вкотре, бо в ніч з 31 травня на 1 червня таке вже сталося.

Тернопільське обласне управління екології затягує з видачею дозволу на спорудження пам’ятника провідникові ОУН—УПА Степану Бандері. Про виникнення таких «непередбачуваних перепон» заявив голова Тернопільської облдержадміністрації Юрій Чижмарь. «Органи управління екології вже впродовж кількох тижнів не дають дозволу на виконання робіт», — зазначив «губернатор». Голова ОДА не розуміє, «що можна так довго вирішувати». За словами пана Чижмаря, якщо екологів турбує видалення наявних зелених насаджень при встановленні пам’ятника, то в результаті подальшої реконструкції площі дерев тут стане майже втричі більше.

Невеличкому поліському селу Мостище, що на моїй рідній Камінь–Каширщині, судилося нещодавно опинитися в епіцентрі неабиякої уваги. З усіх–усюд їхали миряни, священики, журналісти («УМ» теж повідомляла про це в номері від 19 вересня ц. р.), аби переконатися, що ікона Божої Матері «Скоропослушниця» справді замироточила. Відтоді як факт цей було підтверджено, а митрополит Нифонт відслужив молебень у хаті Тетяни та Василя Федчиків, де ця ікона замироточила, до Мостища почало прибувати ще більше народу. Їдуть автомобілями, підводами, ідуть пішки. Люди йдуть до Божої Матері зі щирою молитвою, але кожен зі своїм, потаємним. Чому саме в домівці цієї звичайної поліської родини, чому саме в цьому нічим не примітному куточку Поліського краю Бог явив таку милість? Адже мироточення ікон вважається добрим знаком. Ікона мироточить на щастя, щоб нашу віру зміцнювати. Хоча існує й інша версія: ікони мироточать переважно в часи великих соціальних потрясінь. Не хотілося б земне пов’язувати з духовним, але, судячи з останніх подій на українському урядово–парламентсько–президентському фронті, потрясіння нас справді чекають немалі. І вже невдовзі. Може, мостиська Богоматір намагалася нас попередити про них?

У центрі Києва на місці сухих дерев, яких очікувала доля стати звичайнісінькими пеньками, останнім часом з’явилися скульптури. «Я багато подорожую Європою і спостерігав, як з аварійних дерев роблять оригінальні скульптури. Тому вирішив запозичити цю ідею для нас. Минулого року домовився з Київзеленбудом, щоб стовбури дерев, що всохли, повністю не спилювали, а залишали для вирізьблення оригінальних скульптур. Відтоді в Шевченківському районі Києва оселилися скіфська жінка, котик, крокодил, бабці, Буратіно, білі ворони...», — розповідає автор проекту «Подаруй деревам друге життя», віце–президент столичної організації «Ландшафтна ініціатива» Володимир Колінько.

«Хочете приносити користь суспільству? Хочете, щоб дівчата бігли вам назустріч, а іноді й за вами? Хочете, щоб вас із нетерпінням чекали в будь–який час і в будь–яку погоду? Автотранспортне підприємство запрошує на роботу водіїв автобуса!»