Мешканці околиць підмосковного Домодєдово збираються утворити анклав у складі Євросоюзу — з червоно–чорним прапором із тризубом, європейською валютою і владою, незалежною від ворожого оточення, яке називають не інакше, ніж Ордою. Ця новина, яку розтиражували спершу міжнародні, а потім і деякі російські ЗМІ, викликала в українському інтернеті жваве обговорення — вистачає й звинувачень у «провокаціях», і слів підтримки. Про що йдеться насправді, «УМ» намагалася з’ясувати безпосередньо в ініціаторів створення Руської демократичної республіки під боком Москви.

Прихильники Уго Чавеса святкують перемогу: на виборах, що відбулися минулої неділі, президент–соціаліст вкотре здобув перемогу і тепер керуватиме Венесуелою ще 6 років — до 2019–го. Після підрахунку 90% бюлетенів центрвиборчком учора оголосив попередні результати, згідно з якими чинний глава держави набрав 54,42% голосів. Його суперника Енріке Капрілеса Радонського (він має польське коріння — дід Енріке походив із Варшави) підтримали 44,97 відсотка виборців. Лідер опозиції визнав свою поразку і привітав переможця: «Я хочу сказати Чавесу, що сподіваюся на його справедливе бачення волевиявлення в країні. Наразі країна розділена. Бути хорошим президентом — це об’єднувати народ Венесуели», — заявив Капрілес, наголосивши, що опозиція не почувається переможеною.

Породисті коні, зізнання в коханні від красивих дівчат, спортивні досягнення і гірська вершина, названа на його честь — такі подарунки приготували росіяни до ювілею свого президента: 7 жовтня Володимирові Путіну виповнилося 60. Офіційних заходів заплановано не було, проте й «неофіційні» святкування пройшли з розмахом. Активісти молодіжного прокремлівського руху «Наші» влаштували на честь Путіна спортивні фестивалі у багатьох містах. Також вони зняли численні привітальні ролики — із вершницею, яка тримає святковий плакат, та іншими привабливими прихильницями президента. Альпіністи назвали іменем Путіна скельну стіну в Північній Осетії. У Петербурзі до ювілею ВВП відкрилася виставка книг про нього різними мовами світу. Всі російські телеканали показали присвячені главі держави сюжети.

У Стокгольмі почався Нобелівський тиждень: учора було оголошено імена перших цьогорічних лауреатів найпрестижнішої у світі премії — у галузі медицини та фізіології. «Нобеля» в цій категорії розділили між собою 50–річний професор Кіотського університету, японець Сіньї Яманака, та 79–річний британець Джон Гердон, професор клітинної біології Кембріджського університету — за праці з дослідження стовбурових клітин та клонування тварин. У попередні роки їх уже не раз називали серед фаворитів Нобелівського комітету. Як сказано в поширеному з цього приводу прес–релізі, Яманака й Гердон отримали премію «за відкриття перепрограмування стовбурових клітин у плюрипотентні» — тобто такі, які можуть трансформуватися у всі інші типи клітин, окрім зовнішніх ембріональних тканин. «Це відкриття сприятиме значному прогресу в різних галузях медицини», — наголошується в заяві Нобелівського комітету. Зокрема, дослідження цьогорічних лауреатів може допомогти у лікуванні таких тяжких захворювань, як хвороба Альцгеймера та діабет.

Передвиборча кампанія у США вступила у вирішальну стадію. Позавчора пізно ввечері за місцевим часом, коли в Європі вже настав ранок четверга, у Ден­вері (штат Колорадо) відбувся перший із трьох запланованих турів теледебатів між чинним президентом–демократом Бараком Обамою та його суперником — республіканцем Міттом Ромні. Головними темами словесного поєдинку суперників стали економіка, питання економічного розвитку, фінансової політики та сумнозвісної реформи охорони здоров’я. Мітт Ромні доволі різко критикував адміністрацію демократа Обами за надто високий дефіцит бюджету та безробіття. Президент захищав свої досягнення і звинуватив опонента у планах запровадити величезні скорочення податків для заможних та витрачати гроші на непотрібні військові проекти. Загалом 65–річний Ромні виглядав більш переконливим і навіть харизматичнішим за свого 51–річного опонента. Обама за чотири роки президентства, схоже, розгубив свою красномовність і харизму, завдяки якій у 2008–му й виграв вибори. І замість говорити простою й зрозумілою для народу мовою, пустився в складні економічні підрахунки та філософствування.

Між Москвою та Вашингтоном знову спалахнув гучний шпигунський скандал. Позавчора бруклінський прокурор висунув звинувачення 11 особам, які, за даними ФБР, шпигували на Росію. Їх підозрюють у незаконному експорті технологій — зокрема, агенти нібито передавали російським спецслужбам мікропроцесори, мікроконтролери, чипи статичної операційної пам’яті та інше високотехнологічне устаткування, яке використовують військові (зокрема, в радарах і системах спостереження).

Ситуація на кордоні між Туреччиною та Сирією загострилася настільки, що країни фактично перебувають на межі війни. Вчора турецький парламент провів закрите засідання у справі міждержавного конфлікту. Раніше уряд звернувся до законодавчого органу з проханням схвалити вторгнення на територію Сирії у відповідь на «агресивні дії» Дамаска. Радник прем’єр–міністра Туреччини Ібрагім Калім у своєму «Твіттері» повідомив, що Туреччина не зацікавлена у війні з Сирією, але захищатиме свої кордони.

Грузія підсумовує результати парламентських виборів і готується до зміни влади. Станом на вчорашній ранок Центрвиборчком підрахував 97,03% бюлетенів. Лідером виборчих перегонів залишається опозиційна до президента Михаїла Саакашвілі коаліція під проводом мільярдера Бідзіни Іванішвілі «Грузинська мрія» — 54,8% (1 154 533) голосів виборців. Правляча партія «Єдиний національний рух» набрала 40,4% (845 169) голосів. Решта партій набрала значно менше від прохідного 5–відсоткового бар’єру. В одномандатних округах «мрійники», за попередніми підрахунками, випереджали «рухівців» на три мандати.