Зелений чай як антипод чорному має своїх прихильників. А скоро цей цілющий напій, можливо, стане основою для винайдення ліків від СНІДу. Японські вчені стверджують, що всі підстави для цього є. Справа в тому, що компонент зеленого чаю, епігалокатехін галлат, може зупинити захоплення вірусом здорових клітин імунної системи, тобто заблокувати шлях, яким розповсюджується вірус.

Скажіть, коли ви востаннє відвідували медичний кабінет, де сувора медсестра скомандує «Вди—и—ихнути і не дихати!» і флюорографічна установка миттю сфотографує ваші легені? Три роки тому? Два? Не пригадуєте? І то дарма, бо з 1995 року в Україні офіційно оголошена епідемія туберкульозу. Це означає, що будь-який дядечко, що навис над вами у маршрутці, може бути носієм підступної палички Коха. Ми звикли вважати, що туберкульоз — хвороба зеків та інших соціально неблагополучних членів суспільства. Але за останні роки різко побільшала кількість не просто туберкульозників, а таких «злісних хворих», що не бажають лікуватися й ізолювати свою болячку від решти населення.

Не так давно ми пережили екстрасенсорний бум. Потім — під тиском нищівної критики — бум почав спадати. Але біоенерготерапія не вмерла. І нині в газетах побачиш таку інтригуючу рекламу, обіцянки миттєво звільнити від хвороб і всіляких негараздів. Однак і черв'ячок сумніву десь точить: чи можливо це?

Щоб внести якусь ясність, звернулася до давніх добрих знайомих у центр нетрадиційної медицини «Енергетика» — Людмили Петрівни Жукової, незвичайні здібності якої визнано не лише в Україні, а й у Німеччині, Австрії, інших країнах світу. Працює Людмила вже років із десять у тандемі зі своєю дочкою Аліною Войтенко, котра успадкувала від матері дар цілительства.

Зміни довкілля, зростаюча його хімізація прискорюють формування вікових змін в організмі людини і розвиток вікової патології. Крім того, важливу роль у процесі старіння відіграє накопичення в організмі шлаків — внутрішня інтоксикація. Вперше аутоінтоксикаційну теорію старіння (внаслідок внутрішньої інтоксикації) висунув І. І. Мечников, який вважав очищення організму від шкідливих речовин необхідною умовою подовження тривалості життя.

У кожної дорослої людини час від часу прихвачує спину: одних допікає біль, у других знижується чутливість, у третіх з'являються «мурашки», ще у когось німіють кінцівки. Утім до лікаря з такою «невеличкою» проблемою хворі звертатися не поспішають. Мовляв, поболить і перестане. І тільки після випробування всіх народних методів — масажів, шерстяних поясів та саун, — скрутившись від болю, такі хворі йдуть до фахівців.
«Спинниками» в Україні щороку стають близько двох тисяч людей. Скільки нині насправді людей з хворим хребтом, невідомо. За статистикою, щодня спина болить у майже 5 мільйонів українців. Кожному сотому з них ці кольки виливаються в інвалідність. Ця недуга переслідує як людей з тяжкою працею — наприклад, у сільських жителів біль у спині очолює список хвороб, що призводять до інвалідності, — так і «паперових» робітників. Сидячи за столом по 20-30 років, люди отримують суттєві зміни хребта.

Смерть завжди невблаганна і жорстока. Надто в молодому віці, коли фатальний кінець приходить через чиюсь професійну недбалість чи людську байдужість.