У політично-бізнесових колах країни призначення 41-річного Арсена Авакова на посаду голови Харківської облдержадміністрації викликало деякий подив. Рядові ж слобожанцi знизували плечима не менше. Кадровий вибір столиці вони сприйняли хiба як тактичний хід Президента, якому було не з руки бити глечки з «помаранчевим олігархом».
Цей сумнів мав, швидше, ментальну пересторогу. Досі до керма одного з ключових регіонів України система допускала винятково кадрових управлінців. А тут, страшно подумати — «володар заводів, газет, пароплавів», який не прикидається, за традицією, безсрібником і замість знайомих до болю економічних гасел декларує намір повернути суспільству морально-етичні цінності, діловий клімат і віру в себе. Такий собі залізний прагматик і невиправний ідеаліст в одній особі.
Як з'ясувалося пізніше, ідеологія нового голови у практичному вимірі має вигляд добре поставленого менеджменту. Аваков не береться за справу, поки не прорахує кінцевий результат, не терпить довгих звітів iз набором незрозумілих для нього понять і нічого не обіцяє лише тому, що вміння обнадіяти людську душу є невід'ємною частиною іміджу вітчизняних чиновників.

Цього разу, як повідомляє офіційний сайт Міністерства внутрішніх справ, порушено кримінальну справу проти посадовців Управління капітального будівництва Харківської облдержадміністрації. Їх звинувачують у недобросовісному використанні банківських кредитів на суму 38 мільйонів гривень, взятих для будівництва третьої черги метрополітену. Чиновники непомірно завищили вартість будівельних робіт і незаконно використали при цьому понад 3 мільйони бюджетних гривень для погашення кредитних відсотків. За даними міністерства, цю оборудку управлінці провернули з відома колишнього голови облдержадміністрації Євгена Кушнарьова.

Харків відвідав Держсекретар України Олександр Зінченко. Майбутнє вітчизняного авіапрому у слобідській столиці вирішувалося за зачиненими від преси дверима і в незвично вузькому колі фахівців. Озвучений зрештою результат не претендував на статус сенсації, хоча й містив в собі, умовно кажучи, одразу дві новини. За традицією — хорошу і погану.

У харківській виправній колонії №54 відкрили справжнє ательє моди. Прийти сюди і замовити розкішний костюм в одному екземплярі усі бажаючі зможуть вже найближчим часом. Працюватимуть з клієнтами викладачі міського швейного ПТУ і відомий вітчизняний кутюр'є Костянтин Пономарьов. Останній розповів, що запрошення приїхати до виправного закладу викликало спочатку у нього навіть певний емоційний дискомфорт, адже листи з Департаменту з питань виконання покарань законослухняні громадяни отримують нечасто. Проте, зваживши усі нюанси, дизайнер розгледів у цій пропозиції просто-таки доленосний знак і дав згоду на досить незвичне співробітництво.

Біля Валентини Яківни Овід чомусь завжди переживаєш якесь дивне почуття сорому за самого себе — якщо за еталон оцінки наважишся взяти вічні клопоти саме пані Валентини. Чим вона займається — одним словом не скажеш. За один день ця жінка може знайти елітного автора для журналу «Березіль», напекти пиріжків дітлахам зі школи «Берегиня», посадити дерево й організувати гучний пікет на захист рідної мови. Словом, робота у пані Валентини, немов почесна місія: у російськомовному Харкові вона вже багато років «працює» свідомою українкою.

Харківські прикордонники затримали російського громадянина, який намагався в'їхати на територію України з гангстерським набором холодної та вогнепальної зброї. Увесь арсенал був ретельно схований у звичайнісінькому джипі й складався з трьох мисливських ножів, пістолета Макарова і дрібнокаліберної гвинтівки. Остання була оснащена лазерним прицілом і солідним набором патронів. Фахівці кажуть, що саме такі комплекти вважаються сьогодні найпрестижнішим вибором сучасних професійних убивць.

Судові розборки між найбільшими авіапідприємствами — річ нечувана для вітчизняних велетнів промисловості. АНТК «Антонов» через юридичну фірму «Ілляшев і партнери» подав на Харківське авіаційне виробниче підприємство судовий позов. Iдеться про намір киян повернути у такий спосіб понад 43 мільйони гривень, які, з їхньої точки зору, харків'яни заборгували у процесі спільної роботи над створенням українських «анів». Крім того, АНТК подав до Господарського суду Харківської області клопотання про арешт рахунків ХДАВП. Судове засідання призначено на 14 жовтня.

Представників благодійного фонду імені академіка Шалімова не пустили для роботи у Чугуївську районну лікарню. Коли столичні фахівці прибули до міста, аби на власній апаратурі продіагностувати кількадесят пацієнтів, перед ними зачинив двері головний лікар медичної установи Юрій Бурцев. Пояснюючи мотив своїх дій, він послався на приїзд до цієї ж клініки з аналогічною метою групи харківських спеціалістів. Оскільки приміщення лікарні замале, адміністрація зробила вибір не на користь киян. Останні, до речі, не розгубилися і влаштували прийом у готелі. Втім, далеко не усі бажаючі жителі Чугуєва про це дізнаються. За словами координатора проекту «Із серцем до серця» Михайла Ратушного (у тих подіях він брав участь на боці гостей), харків'яни обстежили з десяток пацієнтів і, пославшись на невідкладні справи, відбули до обласного центру.

Раритетна книга, що була видана через чверть століття після смерті Кобзаря, увесь цей час «мандрувала» по різних приватних колекціях. Її останні власники цього року зібралися в еміграцію. Але, розуміючи, що подібні пам'ятки історії мають залишатися на батьківщині, запропонували книгу місту. Викупити її погодився один із харківських благодійних фондів. Причому за досить пристойні гроші. Тобто суму, яка співмірна з ціною престижного автомобіля. Цей же фонд узяв на себе обов'язок оплатити реставраційні роботи, оскільки «Гайдамаків» за майже 120 років кочового життя таки добряче зачитали власники фоліанта.

У справі загибелі 13-річного рапіриста з Дніпропетровська Євгена Прокоп'єва, здається, поставлено крапку. Як «УМ» уже повідомляла, трагедія сталася у Харкові під час всеукраїнських змагань з фехтування. Смертельного удару завдав вихованець львівської школи, якого, до речі, одразу виключили зі списку потенційних винуватців НП. Уже тоді стало зрозуміло, що найвірогіднішою причиною нещасного випадку буде названо, швидше за все, професійне недбальство суддівської команди. Але для того, щоб довести цей факт, слідчому Дзержинської прокуратури Харкова Олексію Калині довелося витратити довгих півроку. Проте, наполегливо здолавши цю часову дистанцію, він поставив під сумнів доцільність проведення в Україні аналогічних змагань у принципі.