Гуртом у смерті відбивали 57–річного Івана Полатайка в селі Червона Слобода Черкаського району рятувальники Головного управління МНС області. Чоловік приїхав сюди на заробітки з Івано–Франківської області. У рідному краю він пережив повінь, але біда дістала його на Черкащині.
Свої чергові канікулярні «відпустки» кременчуцькі школярі відгуляють на десять днів раніше, ніж завжди. При цьому, як повідомили вчора «УМ» у прес–службі мерії, йдеться не про якусь надзвичайну подію, а про заплановане заздалегідь заощадження коштів, необхідних для опалення шкільних приміщень. Адже, згідно з нормативами, теплоносії туди мали подавати з 15 жовтня. Канікули ж «наспівали» тільки 27–го. Змістивши їх, міська влада звільнила тамтешні школи від учнів, а, значить, і від необхідності обігрівати просторі приміщення цілу десятиденку.
Луцькій СШ № 12 по–доброму заздрять, напевне, всі дошкільні й освітні заклади міста. Поки дітлахи та школярі мерзнуть у холодних приміщеннях в очікуванні опалювального сезону, учні цієї школи вже гріються від... стін. Днями тут презентували пілотний проект альтернативного теплопостачання, який до цього успішно впроваджувався лише у невеликих сільських школах. З допомогою теплоакумулюючої системи «Тропік», принцип роботи якої базується на використанні нічної електроенергії, яка вдень перетворюється на тепло, можна підтримувати у приміщеннях, де обігріваються стіни, стабільну температуру.
Високі бані Красногірського жіночого монастиря видно здалеку. Якщо їхати з Черкас до Києва, вони виринають серед осіннього лісу за три кілометри від міста Золотоноші. Надзвичайної краси монастир в стилі українського бароко черкащани вказали в числі «Семи чудес Черкащини».
Уже кілька днів в Георгієвському монастирі Московського патріархату, розташованому неподалік села Кочержинці Уманського району Черкаської області, 17 черниць і четверо дітей тримають оборону в прямому розумінні цих слів.
У селі Переможне Лутугінського району (неподалік Луганська) в урочистій обстановці відкрили пам’ятник лемкам. І тим, яких переселили з польських теренів у неприродну для них степову Луганщину — і вони вижили, і тим, хто не витерпів розлучення з рідними горами.
Десять років тому Волинь дала зелене світло загалом добрій справі — водойми області почали здавати в оренду. Та, як показало життя, навіть добра справа в наших українських реаліях може стати гальмом і навіть детонатором суспільно небезпечних процесів. Десятиріччя водної оренди висвітлило чимало граней цієї проблеми, яку намагаються так–сяк розв’язувати на місцевому рівні. Але через те, що немає чіткої правової бази, яка регулювала б стосунки орендаря та громади, перетягування ковдри різними міністерствами і відомствами на свій бік зробили заручниками невизначеності як тих, хто відважився взяти в оренду водойму, так і місцеві громади, інтереси яких деякі новоявлені господарі стали відверто зневажати. Війна за рибу час від часу відгукується гучними скандалами, де в протистоянні сходяться ті ж самі конфліктуючі сторони. І в кожної з них — своя правда...
Родовища кварцитоподібних пісковиків, розвідані свого часу в Глухівському районі, за результатами досліджень виявилися унікальними. В Україні подібних немає, у Європі теж небагато. Проте на цю сировину сьогодні є великий попит — використання її в сучасних технологіях має стратегічне значення для держави. Виробництво напівпровідникових матеріалів на основі надчистого кремнію, а саме його можна отримати з сумських пісковиків, віднесено до пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні.
А якщо так, вважаймо, область виграла: маючи такі поклади, може, є сенс вигідно продати ці родовища?
Цьогоріч на «Байду» до Тернополя з’їхалося більше п’ятисот учасників із шістнадцяти регіонів України: сім хорових колективів, шістнадцять вокальних ансамблів та двадцять солістів представляли Крим, Донецьку, Луганську, Дніпропетровську, Сумську, Хмельницьку, Чернівецьку, Івано–Франківську, Черкаську, Одеську, Житомирську, Київську, Волинську, Запорізьку і, звичайно,Тернопільську області.
У районному центрі Біляївка відкрито пам’ятник Чорноморському козацтву, представники якого в 1789 році заснували місто. Урочисту церемонію відкриття розпочали їхні нащадки — ветерани Другої світової війни, які й досі носять козацькі прізвища пращурів.
